ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є., Степашко
О.I.
при секретарі - Кулеша А.О.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на
постанову Апеляційного суду м. Києва від 30.11.2006 р. у справі за
позовом ОСОБА_1 та Відритого акціонерного товариства
"Північно-східна будівельна компанія" до Української державної
корпорації по будівництву метрополітенів і тунелів
"Укрметротунельбуд" про визнання незаконним наказу від 15.06.2004
р. НОМЕР_1
В С Т А Н О В И Л А :
22.02.2006 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1, ОСОБА_1)
та Відкрите акціонерне товариство "Північно-східна будівельна
компанія" (далі по тексту - позивач 2, ВАТ "Південно-східна
будівельна компанія") звернулись до Солом'янського районного суду
м. Києва з позовом до Української державної корпорації по
будівництву метрополітенів і тунелів "Укрметротунельбуд" (далі по
тексту - відповідач, Корпорація "Укрметротунельбуд"), в якому
просить визнати нечинним з моменту видання (прийняття) наказ
відповідача "Про затвердження відомчих будівельних норм
"Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і
тунелів" ВБН Д.1.1-1-2004" від 15.06.2004 р. НОМЕР_1.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від
08.09.2006 р. у справі №2-1624/06 позовні вимоги ОСОБА_1
задоволено в повному обсязі; визнано незаконним наказ Української
державної корпорації по будівництву метрополітенів і тунелів
"Укрметротунельбуд" "Про затвердження відомчих будівельних норм
"Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і
тунелів" ВБН Д.1.1-1-2004" від 15.06.2004 р. НОМЕР_1 з моменту
видання, тобто з 15.06.2004 р.; у задоволенні позовних вимог ВАТ
"Південно-східна будівельна компанія" відмовлено.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 30.11.2006 р. у
справі №22-3276а/2006р. скасовано постанову Солом'янського
районного суду м. Києва від 08.09.2006 р. у справі №2-1624/06 та
прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
та ВАТ "Південно-східна будівельна компанія" відмовлено в повному
обсязі.
ОСОБА_1 не погоджуючись з постановою Апеляційного суду м.
Києва від 30.11.2006 р. у справі №22-3276а/2006р. подав касаційну
скаргу, в якій просить її скасувати, а постанову Солом'янського
районного суду м. Києва від 08.09.2006 р. у справі №2-1624/06
залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального
права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий
адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1
підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та
визнаючи незаконним наказ Української державної корпорації по
будівництву метрополітенів і тунелів "Укрметротунельбуд" "Про
затвердження відомчих будівельних норм "Особливості визначення
вартості будівництва метрополітенів і тунелів" ВБН Д.1.1-1-2004"
від 15.06.2004 р. НОМЕР_1 з моменту видання, тобто з 15.06.2004
р., виходив з того, що Українська державна корпорація по
будівництву метрополітенів і тунелів "Укрметротунельбуд" є
суб'єктом владних повноважень, а наказ від 15.06.2004 р. НОМЕР_1
"Про затвердження відомчих будівельних норм "Особливості
визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів" ВБН
Д.1.1-1-2004" прийнято з перевищенням його владних повноважень та
з порушенням чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи постанову Солом'янського
районного суду м. Києва від 08.09.2006 р. у справі №2-1624/06 та
приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог
виходив з того, що Українська державна корпорація по будівництву
метрополітенів і тунелів "Укрметротунельбуд" не є суб'єктом
владних повноважень, а норми наказу від 15.06.2004 р. НОМЕР_1 "Про
затвердження відомчих будівельних норм "Особливості визначення
вартості будівництва метрополітенів і тунелів" ВБН Д.1.1-1-2004" є
добровільними до виконання та не містять імперативних норм.
Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України не
погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції виходячи
з наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного
судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної
влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова
особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських
функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання
делегованих повноважень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Українська
державна корпорація по будівництву метрополітенів і тунелів
"Укрметротунельбуд" створена на виконання Постанови Кабінету
Міністрів України " Про створення Української державної корпорації
по будівництву метрополітенів і тунелів" від 20.11.1991 р. №324
( 324-91-п ) (324-91-п)
.
Відповідно до п. 1.7 статуту Української державної корпорації
по будівництву метрополітенів і тунелів "Укрметротунельбуд"
відповідач діє відповідно до повноважень, делегованих органами
державної влади та є в межах цих делегованих повноважень органом
контролю та управління.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду
першої інстанції про те, що правовий статус Української державної
корпорації по будівництву метрополітенів і тунелів
"Укрметротунельбуд" в повному обсязі відповідає визначенню
"суб'єкта владних повноважень" зазначеному в п. 7 ч. 1 ст. 3
Кодексу адміністративного судочинства України, тобто відповідач є
суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень щодо відповідного контролю та управління, що судом
апеляційної інстанції до уваги безпідставно не прийнято.
В частині дослідження правомірності прийняття Українською
державною корпорацією по будівництву метрополітенів і тунелів
"Укрметротунельбуд" наказу "Про затвердження відомчих будівельних
норм "Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і
тунелів" ВБН Д.1.1-1-2004" від 15.06.2004 р. НОМЕР_1 Вищий
адміністративний суд України погоджується з думкою суду першої
інстанції про те, що відповідно до розділу 1.5 "Правил визначення
вартості будівництва" (ДБН Д.1.1-1-2000) розроблення, узгодження
та затвердження кошторисних нормативів по відомчих та окремих
будовах здійснюється відповідними міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади, а відповідач відповідного
статусу не має, оскільки є добровільним об'єднанням підприємств та
організацій на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних
інтересів з метою створення сприятливих умов для розв'язання їх
виробничих та економічних завдань, збалансованого розвитку та
поліпшення використання виробничих потужностей, вирішення
соціальних проблем трудових колективів, координації при
необхідності їх діяльності та захисту прав.
Таким чином, на думку судової колегії, наказ "Про
затвердження відомчих будівельних норм "Особливості визначення
вартості будівництва метрополітенів і тунелів" ВБН Д.1.1-1-2004"
від 15.06.2004 р. НОМЕР_1 прийнято Українською державною
корпорацією по будівництву метрополітенів і тунелів
"Укрметротунельбуд" з перевищенням делегованих їй управлінських
владних повноважень, що є підставою для визнання його незаконним.
Виходячи з викладеного, Вищий адміністративний суд України
зазначає, що постанова Солом'янського районного суду м. Києва від
08.09.2006 р. у справі №2-1624/06 прийнята відповідно до вимог
законодавства і скасована постановою апеляційного суду м. Києва
від 30.11.2006 р. у справі №22-3276а/2006р. помилково.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції скасовує судове
рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду
першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване
або змінене помилково.
За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає
задоволенню в повному обсязі, постанова Апеляційного суду м. Києва
від 30.11.2006 р. у справі №22-3276а/2006р. підлягає скасуванню, а
постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 08.09.2006 р.
у справі №2-1624/06 - залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 226, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду м.
Києва від 30.11.2006 р. у справі №22-3276а/2006р. задовольнити в
повному обсязі.
Постанову апеляційного суду м. Києва від 30.11.2006 р. у
справі №22-3276а/2006р. скасувати.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від
08.09.2006 р. у справі №2-1624/06 залишити в силі.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді