ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     26 червня 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
 
     Суддів - Бим М.Є., Леонтович К.Г.,  Маринчак  Н.Є.,  Степашко
О.I.
 
     при секретарі - Кулеша А.О.
 
     розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської
ОДПI на постанову  господарського  суду  Запорізької  області  від
20.03.2006р. та ухвалу  Запорізького  апеляційного  господарського
суду  від  17.05.2006р.  у  справі  за  позовом  ЗАТ  "Берті"   до
Бердянської    ОДПI    про    визнання    недійсним    податкового
повідомлення-рішення, -
 
                        В С Т А Н О В И Л А :
 
     Позивач ЗАТ  "Берті"  звернулося  до  господарського  суду  з
позовом до  Бердянської  ОДПI  Запорізької  області  про  визнання
недійсним  податкового  повідомлення-рішення  №  0000282620/0  про
застосування штрафних санкцій у розмірі 2 489 606  грн.  11  коп.,
посилаючись   на   те,   що   під   час   проведення   комплексної
документальної   перевірки   працівниками   податкової   інспекції
неправомірно було застосовано норми діючого законодавства,  шляхом
підтасовки та фальсифікації первинних документів.
 
     Постановою  господарського  суду  Запорізької   області   від
20.03.2006р. задоволено позов ЗАТ "Берті".
 
     Ухвалою Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від
17.05.2006р.  апеляційна  скарга  Бердянської  ОДПI  залишена  без
задоволення, а постанова господарського суду  Запорізької  області
від 20.03.2006р. - без змін.
 
     Не  погоджуючись  з   вищезазначеними   судовими   рішеннями,
Бердянська  ОДПI  звернулася  з  касаційною  скаргою   до   Вищого
адміністративного  суду  України,   у   якій   просить   скасувати
вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове  рішення,  яким
відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись  на  порушення
норм матеріального права.
 
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Як встановлено матеріалами справи,  працівниками  Бердянської
ОДПI  було  проведено  документальну  перевірку  дотримання  вимог
податкового та валютного законодавства ЗАТ "БЕРТI'"  за  період  з
01.04.2002 р. по 01.01.2004 р., за результатами якої складено  акт
перевірки від 05.07.2004 р. № 138/23-211/00152359 та  довідка  від
16.06.2004  р.  №  14/23-211/00152359.   Перевіркою   встановлено,
зокрема, порушення вимог абзацу "а" п/п. 8.6.1 п, 8.6 ст. 8 Закону
України "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  ЗАТ
"БЕРТI" у 2003 р. проводив операції з активами, які знаходяться  у
податковій заставі, без письмової згоди з податковим органом.  ЗАТ
"БЕРТI" на протязі 2003 р. згідно договору № I/а від 02.01.2003 р.
придбало товарно-матеріальні цінності у ТОВ "ЮКО" на загальну суму
4032488,64 грн., у т.ч. по місяцям: у березні  на  суму  719656,34
грн.; у квітні на суму 323157,62 грн.; у травні на  суму  235121,5
грн.; у червні на суму 546096,05 грн.;  у  липні  на  суму  793138
грн.; у серпні на суму 300215,18 грн.; у вересні на суму 268842,21
грн.; у жовтні  на  суму  391602,69  грн.;  у  листопаді  на  суму
203920,83 грн.; у грудні на суму 250737,32 грн.
 
     На підставі договору № 1/а від 02.01.2003 р. ЗАТ  "БЕРТI"  на
протязі 2003р. відвантажило ТОВ "ЮКО" за придбані  ТМЦ  у  рахунок
взаємозаліку готову продукцію на загальну суму 2489606,11 грн.,  у
т.ч.  по  місяцям:  у  березні  на  суму  254570,06  грн.   (Залік
заборгованості проведено протоколом про залік взаємних  вимог  від
31.03.03 р. на суму 299605,41 грн.); у квітні  на  суму  152184,85
грн., (протокол про залік взаємних вимог від  30.04.03р.  на  суму
152184,85 грн.); у травні на суму 335103,05  грн.,  (протокол  про
залік взаємних вимог від 30.05.03 р. на  суму  335103,9  грн.);  у
червні на суму 376675,86 грн., (протокол про залік взаємних  вимог
від 27.06.03р. на суму 376674,7 грн.); у липні на  суму  368963,94
грн., (протокол про залік взаємних вимог від 31.07.03 р.  на  суму
368963,94 грн.); у серпні на суму 244133,48  грн.,  (протокол  про
залік взаємних вимог від 29.08.03 р. на суму  244133,48  грн.);  у
вересні на суму 227575,66 грн., (протокол про залік взаємних вимог
від 30.09.03  р.  на  суму  227575,66  грн.);  у  жовтні  на  суму
232649,49 грн., (протокол про залік взаємних вимог від  30.10.03р.
на суму 232649,49 грн.);  у  листопаді  на  суму  163241,77  грн.,
(протокол про залік взаємних вимог від  27.1  ]  .03  р.  на  суму
163241,77 грн.); у грудні на суму 134507,32  гри.,  (протокол  про
залік взаємних вимог від 26.12.03 р. на суму 134507,95 грн.).
 
     За  результатами  перевірки  Бердянською   ОДПI   Запорізької
області на підставі  п/п.  17.1.8  п.  17.1  ст.  17  Закону  2181
прийнято податкове повідомлення -  рішення  від  05.07.2004  р.  №
0000282620/0  про  зобов'язання  сплати  штраф  у   розмірі   суми
відчуження,  визначеної  за  звичайними   цінами,   що   становить
2489606,11 грн. Штраф  застосовано  до  позивача  на  підставі  п.
17.1.8 ст. 17 Закону 2181, якою встановлено, що  (в  редакції,  що
діяла     на     момент     прийняття     спірного     податкового
повідомлення-рішення) у разі коли платник податків,  активи  якого
перебувають  у  податковій  заставі,  відчужив  такі  активи   без
попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є
обов'язковим згідно з  цим  Законом,  платник  податків  додатково
сплачує штраф у розмірі  суми  такого  відчуження,  визначеної  за
звичайними цінами. Вказана стаття набрала чинності з 01.04.2001 р.
 
     Позивач оскаржив  спірне  податкове  повідомлення-рішення  до
Бердянськ МДПI Запорізької області, ДПА у Запорізькій  області  та
ДПА України.
 
     За  результатами   адміністративного   оскарження   податкове
повідомленні рішення від 05.07.2004р. № 0000282620/0 залишено  без
змін, а скарги позивача без задоволення.
 
     Судом   у   справі   було   призначено   судово-бухгалтерську
експертизу,  оскільки  у  сторін  був  спір  щодо   наявності   чи
відсутності  податкового  боргу.  На  вирішення  експертизи   було
поставлене запитання  чи  мало  ЗАТ  "БЕРТI"  податковий  борг  по
платежам в бюджет, по яким податкам та в  якому  розмірі  на  дати
відчуження, які зазначені в акті перевірки.
 
     Згідно висновку  судово-економічної  експертизи  №  1294  від
14.12.2005  документально  підтверджується  наявність  податкового
боргу тільки станом  на  31.03.03  р.  в  розмірі  8,07  грн.,  на
30.11.03 р. в розмірі 215,54 грн. та на 31.12.03 р. розмірі 215,54
грн.
 
     Судом також  встановлено,  що  26.04.1999  р.  до  Державного
реєстру  застав  рухомого  майна  внесено  відповідний  запис  про
наявність з 29.07.1998 р. у ЗАТ "БЕРТI" податкової застави на  все
рухоме майно та майнові права.
 
     У відповідності до ст. 18 Закону України №  2181  ( 2181-14 ) (2181-14)
        
між Бердянською ОДПI ЗАТ "БЕРТI" укладено договір про розстрочення
податкового боргу №  1  в  19.04.2001р.,  який  виник  в  2000  р.
Зазначений договір у зв'язку  із  достроково  сплатою  Бердянською
ОДПI скасовано 19.07.2004 р.
 
     Стаття  8  Закону  2181  визначає   порядок   виникнення   та
застосування податкової застави, в  т.ч.  узгодження  операцій  із
заставленими активами 
( п. 8.6)
, набрала чинності з 01.10.2001 р.
 
     Пунктом 8.6.1 ст. 8 Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
         визначено,  які
операції  підлягають   обов'язковому   письмовому   узгодженню   з
податковим органом:
 
     а) купівлі чи продажу,  інших  видів  відчуження  або  оренди
(лізингу) нерухомого та рухомого  майна,  майнових  чи  немайнових
прав,  за  винятком  майна,  майнових  та  немайнових   прав,   що
використовується у підприємницькій  діяльності  платника  податків
(інших   видах   діяльності,   які   за   умовами    оподаткування
прирівнюються  до  підприємницької),  а  саме  готової  продукції,
товарів  і  товари  запасів,  робіт  та  послуг  за  кошти  за  їх
звичайними цінами.
 
     Колегія суддів погоджується із висновками суду стосовно того,
що, позивач  здійснював  операції  купівлі-продажу  з  майном,  що
використовується у  підприємницькій  діяльності  платника  податку
(готова продукція, товари і товарні  запаси).  А  отже,  в  даному
випадку, позивач мав  право  вільно  розпоряджатися  активами  без
погодження з податковим органом.
 
     Посилання  відповідача  на   те,   що   здійснені   позивачем
взаємозаліки зустрічних  вимог  є  бартером,  так  як  зарахування
коштів на рахунки здійснювалось, є безпідставними.
 
     Залік як  такий  не  може  вважатися  бартерною  операцією  в
розумінні 1.19 ст. 1 Закону України  "Про  оподаткування  прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        , згідно якої бартер 
( товарний обмін)
( товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги )
у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів
( робіт, послуг )
. Зазначена позиція підтверджується практикою Верховного Суду України.
 
     Згідно з ч.  1  ст.  217  ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
          зобов'язання
припиняються зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої
настав  або  строк  якої  не  зазначений  чи  визначений  моментом
витребування.
 
     Залік не підпадає під обмеження, встановлені  п/п.  8.6.1  п.
8.6 ст. 8 Закону 2181, оскільки не є купівлею чи  продажем,  іншим
видом відчуження майна, оскільки договір  між  ТОВ  "ЮКО"  та  ЗАТ
"БЕРТI" передбачав грошову форму розрахунків.
 
     Крім того, у  договорі  про  розстрочення  №1  укладений,  на
підставі п. 18.1 ст. 18 Закону  2181  19.04.2001  р.  умови  права
податкової застави не оговорені, а згідно абзацу г) п.п. 6.4.1. п.
6.4. ст.  6  Закону  2181  відкликання  податкових  повідомлень  і
податкових вимог  настає,  коли  податковий  борг  розстрочується.
Відповідно до абзацу ж) п/п. 8.7.1 ст. 8 Закону №2181  ( 2181-14 ) (2181-14)
        
активи платника податків звільняються від податкової застави з дня
прийняття  податковим  органом  рішення  про   розстрочення   суми
податкового боргу.
 
     Таким чином, податкова застава, яка виникла у ЗАТ  "БЕРТI"  з
29.07.1998 р. та була зареєстрована у  Державному  реєстрі  застав
рухомого майна 26.04.1999 р. припинила свою дію.
 
     Відповідно до п.п. 8.2.1  Закону  2181  ( 2181-14 ) (2181-14)
          ,  право
податкової застави  виникає  у  разі,  коли  платник  податків  не
сплатив  у  строки,  встановлені  цим  Законом  суми   податкового
зобов'язання,   самостійно   визначеної   платником   податків   у
податковій декларації  або  несплати  у  строки,  встановлені  цим
Законом суми податкового  зобов'язання,  визначеного  контролюючим
органом, з дня, наступного  за  останнім  днем  граничного  строку
такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.
 
     Відповідачем  не  направлялись  будь  які  вимоги  по  сплаті
податкового  боргу  по  податку  на  прибуток  та  по   збору   за
забруднення навколишнього середовища,  які  зазначені  у  висновку
експерта, та не проводив реєстрацію  податкової  застави  як  того
вимагає п. 8.3 Закону  2181  та  порядок  застосування  податкової
застави органами державної податкової служби.,  який  затверджений
наказом  ДПА  України  від  28.08.01  р.  №338   ( z0857-01 ) (z0857-01)
           та
зареєстрований  в  Міністерстві   юстиції   України   3.10.01   за
№857/6048.
 
     Стосовно наявності податкового боргу по  земельному  податку,
яке донараховано було позивачу  податковим  повідомленням-рішенням
№0001962332 від 14.08.02 р. в сумі 72026 грн. та штрафних  санкції
в розмірі 18006 грн., слід зазначити, що податкового боргу з цього
податку  не  виникло,  оскільки   спір   щодо   його   недійсності
розглядається господарським судом  Запорізької  області  до  цього
часу. Відповідно до вимог п.п. 5.2.4 ст. 5 Закону 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
        
при зверненні платника податку до суду  із  позовом  про  визнання
недійсним  рішення  контролюючого  органу  податкове  зобов'язання
вважається не узгодженим  до  розгляду  судом  справи  по  суті  і
прийняття відповідного рішення.
 
     Враховуючи вищенаведене, рішення судів  відповідають  чинному
законодавству, матеріалам і фактичним обставинам справи і  підстав
для їх скасування немає.
 
     Відповідно до ст. 224 Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових  рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
 
     Таким чином, суди дійшли правильного висновку  про  наявність
підстав для задоволення позову.
 
     Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , колегія суддів, -
 
     У Х В А Л И Л А :
 
     Касаційну скаргу Бердянської ОДПI залишити без задоволення, а
постанову господарського суду Запорізької області від 20.03.2006р.
та  ухвалу  Запорізького  апеляційного  господарського  суду   від
17.05.2006р. - без змін.
 
     Ухвала  набирає  чинності  з  моменту   її   проголошення   і
оскарженню не підлягає.
 
     Судді :