УХВАЛА
 
                          Iменем України
 
     "25" червня 2007 року Справа № 19/433пд
 
     к/с № К-12175/06
 
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     Головуючого Голубєвої Г.К.
     Суддів Брайка А.I.
     Карася О.В.
     Рибченка А.О.
     Федорова М.О.
 
     розглянувши  у  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу Державної податкової  інспекції  у  Кіровському  районі  м.
Донецька
 
     на постанову Донецького апеляційного господарського суду  від
12.05.2005 року
 
     та  рішення  господарського  суду   Донецької   області   від
02.03.2005 року
 
     у справі 19/433пд
 
     за  позовом  Державної  податкової  інспекції  у  Кіровському
районі м. Донецька
 
     до Приватного підприємства "Iнтерпромсервіс"
     Підприємства "Альфа-Донбас"
 
     про визнання угоди недійсною
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька
(далі - ДПI у Кіровському районі) звернулася до суду із позовом до
Приватного   підприємства    "Iнтерпромсервіс"    (далі    -    ПП
"Iнтерпромсервіс"),  Підприємства  "Альфа-Донбас"   про   визнання
недійсним договору від 27.03.2000 року №  27/03  як  укладеного  з
метою завідомо суперечною  інтересам  суспільства  та  держави  та
застосування наслідків його недійсності. В обгрунтування  позовних
вимог ДПI у Кіровському районі посилається на рішення  Кіровського
районного суду м.  Донецька  від  20.01.2003  р.,  яким  установчі
документи  Приватного   підприємства   "Iнтерпромсервіс"   визнано
недійсними з моменту реєстрації.
 
     Рішенням господарського суду Донецької області від 02.03.2005
року,  залишеним  без  змін  постановою  Донецького   апеляційного
господарського суду  від  12.05.2005  року  у  задоволенні  позову
відмовлено.
 
     Судові рішення обгрунтовані тим,  що  позивачем  не  доведено
факту укладення та виконання спірного договору на досягнення мети,
що суперечить інтересам держави та суспільства.
 
     Не погоджуючись із зазначеними  судовими  рішеннями,  позивач
подав  касаційну  скаргу,  в  якій  просив  постанову   Донецького
апеляційного господарського суду від 12.05.2005  року  та  рішення
господарського  суду  Донецької  області   від   02.03.2005   року
скасувати,  прийняти  нове,  яким  позовні  вимоги   задовольнити,
мотивуючи неправильним застосуванням судами  попередніх  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  а   саме   судами
неправильно  дано  оцінку  доказів   у   справі   та   неправильно
застосовано норми ст. 49 ЦК та, відповідно, ст. 43 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        
до спірних правовідносин.
 
     Перевіривши  правильність  застосування   судами   попередніх
інстанцій норм матеріального та  процесуального  права,  юридичної
оцінки обставин справи, колегія  суддів  Вищого  адміністративного
суду України дійшла висновку,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
     Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем заявлено
позовні вимоги про визнання недійсним договору від 27.03.2000 року
№ 27/03, укладеного  між  ПП  "Iнтерпромсервіс"  та  Підприємством
"Альфа-Донбас".
 
     За змістом ст. 49 Цивільного кодексу УРСР, чинної  на  момент
укладення спірного договору, недійсною є  угода,  яка  укладена  з
метою, завідомо  суперечною  інтересам  соціалістичної  держави  і
суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать  від  наявності
умислу  у  обох  сторін  чи  однієї,  від  виконання  угоди  обома
сторонами чи однією.
 
     Предметом доказування  у  зазначеній  справі  є  наявність  у
сторін на час укладання спірної угоди мети на приховування доходів
від оподаткування. Iз зазначеного  випливає,  що  судам  необхідно
встановлювати  у  чому  конкретно  полягала   завідомо   суперечна
інтересам держави і  суспільства  мета  укладення  угоди,  а  саме
приховування доходів від оподаткування, якою із сторін  і  в  якій
мірі виконано угоду, а також вину у формі умислу.
 
     Слід зазначити, що факт укладання та виконання  договорів  та
угод між відповідачами  підтверджується  договорами,  податковими,
прибутковими накладними, платіжними  дорученнями,  квитанціями  до
прибуткових  касових  ордерів,  виданими  на  виконання   спірного
договору.
 
     Наявність умислу не  може  бути  підтверджена  лише  рішенням
районного суду про визнання  установчих  документів  цієї  сторони
договору недійсними та скасування державної  реєстрації,  оскільки
предметом дослідження у  такий  справі  є,  зокрема  відповідність
установчих  документів  вимогам  чинного   законодавства,   а   не
наявність протиправного умислу при укладені угод,  що  мали  місце
під час підприємницької діяльності суб'єкта.
 
     Як на доказ виконання спірного  договору  ДПI  у  Кіровському
районі посилається на договір поставки товару від 27.03.2002  року
№ 27/03, податкову накладну від 27.03.2002 року б/н на  суму  7154
грн., видаткову накладну від 27.03.2002 року № 258  на  суму  7154
грн. та платіжне доручення від 27.03.2002 року № 74 від 27.03.2002
року на суму 7154  грн.  Однак,  зазначені  докази  не  стосуються
предмету спору, оскільки не пов'язані із спірним договором.
 
     Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України  "Про
судове рішення" від 29  грудня  1976  року  №  11  ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        
обгрунтованим  визнається  рішення,  в  якому  повно   відображені
обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду  про
встановлені   обставини   і   правові   наслідки   є   вичерпними,
відповідають дійсності і  підтверджуються  достовірними  доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
 
     Відсутність доказів укладення та виконання спірного  договору
зумовлює відсутність підстав для застосування визначених в ст.  49
Цивільного  кодексу  УРСР  правових   наслідків,   пов'язаних   із
стягненням в доход держави всього отриманого за угодою.
 
     З огляду на викладене, колегія  суддів  вважає,  що  порушень
судами першої  та  апеляційної  інстанцій  норм  матеріального  та
процесуального  права  при  вирішенні  цієї  справи  не  допущено.
Правова оцінка обставин по справі дана  вірно,  а  тому  касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
 
     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220,  220-1,  224,
230, 231  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  Вищий  адміністративний  суд
України
 
                             УХВАЛИВ:
 
     Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському
районі  м.   Донецька   на   постанову   Донецького   апеляційного
господарського суду від 12.05.2005 року та рішення  господарського
суду Донецької області від 02.03.2005 року у  справі  19/433пд  за
позовом Державної податкової інспекції  у  Кіровському  районі  м.
Донецька    до    Приватного    підприємства    "Iнтерпромсервіс",
Підприємства "Альфа-Донбас" про визнання угоди недійсною  залишити
без задоволення.
 
     Постанову Донецького  апеляційного  господарського  суду  від
12.05.2005 року та рішення господарського суду  Донецької  області
від 02.03.2005 року - без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім випадків,  встановлених  статтею  237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         .
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
                              підпис
 
 
 
     Голубєва Г.К.
 
     Судді
 
 
 
                              підпис
 
 
 
     Брайко А.I.
 
 
 
                              підпис
 
 
 
     Карась О.В.
 
 
 
                              підпис
 
 
 
     Рибченко А.О.
 
 
 
                              підпис
 
 
 
     Федоров М.О.
 
 
 
     З оригіналом згідно
 
     Суддя Голубєва Г.К.