У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Ліпського Д.В. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Загороднього А.Ф.,
Федорова М.О.
Юрченка В.В.,
при секретарі Замезі Ю.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського
районного суду міста Луганська від 08 січня 2004 року та ухвалу
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської
області від 03 червня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській
області про поновленні на службі та стягнення середньої заробітної
плати за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и л а :
У травні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним
позовом.
Зазначав, що проходив службу на посаді кінолога з племінної
роботи та розведення собак кінологічного центру при Управлінні
Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, з якої
звільнений наказом начальника Управління Міністерства внутрішніх
справ України в Луганській області від 30 квітня 2002 року №92 о/с
за підпунктом "ж" пункту 64 (за власним бажанням) Положення про
проходження служби рядовим і начальницьким складом органів
внутрішніх справ Української РСР. Наказом Управління Міністерства
внутрішніх справ України в Луганській області від 01 листопада
2002 року №249 о/с внесені зміни у попередній наказ - зазначено,
що його звільнено за підпунктом "б" пункту 64 (через хворобу)
зазначеного Положення.
Вважаючи що звільнення за власним бажанням відбулося
незаконно просив суд поновити на службі на період з 30 квітня 2002
року по 01 листопада 2002 року.
Рішенням Ленінського районного суду міста Луганська від 08
січня 2004 року відмовлено в поновленні пропущеного строку
звернення в суд з позовом та у задоволені позову.
Ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Луганської області від 03 червня 2004 року з рішення суду першої
інстанції виключено посилання на пропуск строку звернення в суд, в
решті рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати
судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд
справи повідомлені.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить до
висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив
службу на посаді кінолога з племінної роботи та розведення собак
кінологічного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ
України в Луганській області.
25 квітня 2002 року подав рапорт про звільнення зі служби в
органах внутрішніх справ за власним бажанням у зв'язку зі станом
здоров'я.
Наказом начальника Управління Міністерства внутрішніх справ
України в Луганській області від 30 квітня 2002 року №92 о/с
звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за підпунктом "ж"
пункту 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби
рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ
Української РСР.
17 вересня 2002 року військово-лікарською комісією УМВС в
Луганській області видане свідоцтво про непридатність позивача до
військової служби у мирний час.
Наказом начальника Управління Міністерства внутрішніх справ
України в Луганській області від 01 листопада 2002 року №249 о/с у
попередній наказ про звільнення позивача внесені зміни в частині,
що стосуються підстав припинення служби - зазначено, що ОСОБА_1
звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за підпунктом "б"
пункту 64 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим
і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР.
Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого
погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що позивач
виявив бажання звільнитися зі служби, через що суб'єкт владних
повноважень припинив його службу в органах внутрішніх справ, а
встановивши, що на час звільнення позивач мав іншу підставу для
звільнення змінив відповідним наказом підставу звільнення зі
служби, що не є підставою для поновлення позивача на службі.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів про
відсутність правових підстав для поновлення позивача на службі на
період встановлення військово-лікарською комісією його придатності
до служби.
Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та
матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстав для їх
скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Ленінського районного суду міста Луганська від 08 січня 2004 року
та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Луганської області від 03 червня 2004 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
Д.В. Ліпський С.Є. Амєлін А.Ф. Загородній М.О. Федоров
В.В. Юрченко