ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
суддів Харченка В.В.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Гончар Л.Я.
Матолича С.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Горінчівського об'єднання підприємств торгівлі і
громадського харчування на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 18 жовтня 2005 року у справі за позовом
Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів до Горінчівського об'єднання підприємств торгівлі і
громадського харчування про стягнення штрафних санкцій в сумі 2
880, 00 грн.,-
в с т а н о в и л а:
У липні 2005 року Закарпатське обласне відділення Фонду
соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до
Горінчівського об'єднання підприємств торгівлі і громадського
харчування про стягнення штрафних санкцій в сумі 2 880, 00 грн.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 30
серпня 2005 року в задоволенні позовних вимог Закарпатського
обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
18 жовтня 2005 року рішення господарського суду Закарпатської
області від 30 серпня 2005 року скасовано, позовні вимоги
задоволено.
Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції виходив з того,
що відповідно до вимог ст.20 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
підприємства
(об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності
і господарювання, де кількість працюючих менша, ніж установлено
нормативом сплачують відповідним відділенням Фонду України
соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких
визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на
відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації
за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не було
працевлаштовано в 2004 році жодного інваліда, тобто
встановлений норматив не виконаний.
Згідно п.5 Положення про робоче місце інваліда і порядок
працевлаштування інвалідів, затверджене Постановою Кабінету
міністрів України від 03.05.1995р. №314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
, підприємства
розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів,
включають їх до колективного договору, інформують центри
зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та
відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення
робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідач не надав доказів створення в установленому порядку
робочого місця для працевлаштування інваліда, та повідомлення про
наявність такої вакансії центру зайнятості і відділення Фонду
соціального захисту інвалідів .
Помилковим є твердження суду першої інстанції, що форма
державної статистичної звітності №10-ПI не може бути використана
як підстава для застосування штрафних санкцій до відповідача .
Звіт форми №10-ПI затверджений наказом Держкомстату України
від 10.01.2001р. №49 заповнюється відповідно до Iнструкції із
статистики чисельності працівників, зайнятих у народному
господарстві, затвердженої наказом Міністерства статистики України
від 07.07.1995р. №171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції
України від 07.08.1995р. №287/823 ( z0287-95 ) (z0287-95)
і є обов'язковим
для виконання усіма юридичними особами.
На судове рішення суду апеляційної інстанції надійшла
касаційна скарга Горінчівського об'єднання підприємств торгівлі і
громадського харчування, в якій ставиться питання про скасування
рішення суду апеляційної інстанції посилаючись на неправильне
застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Горінчівського
об'єднання підприємств торгівлі і громадського харчування
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення
норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст.
225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для зміни, скасування
судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або
закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та
апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для
передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого
адміністративного суду України відсутні.
Керуючись статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Горінчівського об'єднання підприємств
торгівлі і громадського харчування відхилити, а постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2005
року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
Суду України Харченко В.В.