ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Гуріна М.I.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну
справу за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії Управління фінансових
ресурсів і економіки Головного Управління Міністерства внутрішніх
справ (УФРЕ ГУМВС) України в Київській області, яка переглядається
за касаційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Шевченківського
районного суду м. Києва від 17 лютого 2005 року та ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2005 року
у с т а н о в и л а :
У травні 2004 року ОСОБА_1., посилаючись на порушення
начальником УФРЕ ГУМВС України в Київській області вимог статті
63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, оскаржив відмову у перерахунку
йому, як особі звільненій у 1998 році з органів внутрішніх справ,
пенсії у зв'язку із запровадженням нового виду грошового
забезпечення - 100% надбавки згідно Указів Президента України від
31 серпня 2001 року № 771 ( 771/2001 ) (771/2001)
та від 24 квітня 2003 року
№ 370.
В процесі розгляду справи позивач доповнив скаргу вимогами
про зобов"язання УФРЕ ГУМВС України в Київській області включити
в розрахунок пенсії 30% надбавки за особливі умови служби та 33,3%
премії, які отримував під час проходження служби.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17
лютого 2005 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду м.
Києва від 13 липня 2005 року, в задоволені скарги відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1., з посиланням на порушення
судами норм матеріального права, просить судові рішення в частині
відмови в перерахунку розміру пенсії з урахуванням 30% надбавки за
особливі умови служби та 33,3% премії скасувати, та в цій частині
постановити нове, про задоволення позову. В решті судові рішення
не оскаржені.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг,
матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що при звільненні ОСОБА_1. зі служби в
органах МВС, за станом здоров'я, йому призначена пенсія
відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
(в новій
редакції - Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
).
Також встановлено, що позивач при звільненні зі служби та
призначенні пенсії отримував 30% надбавки за особливі умови служби
та 33,3% премії.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
при обчисленні пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і
мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової
служби за контрактом враховуються відповідні оклади за посадою,
військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу
років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і
умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом
Міністрів України.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня
1992 року №393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги років,
призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їх сімей" (з наступними змінами) передбачено, що пенсії
військовослужбовцям обчислюються із суми грошового забезпечення,
що виплачується їм на день звільнення з військової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року
№ 452 ( 452-98-п ) (452-98-п)
"Про упорядкування додаткових видів грошового
забезпечення військовослужбовців", якою затверджені додаткові види
грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України,
встановлено, що премії не відносяться до додаткових видів
грошового забезпечення.
Оскільки премія в розмірі 33,3% не віднесена до додаткових
видів грошового забезпечення, то вона не могла бути врахована
позивачу при нарахуванні пенсії.
Що стосується надбавки у 30 % за особливі умови служби то
суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким
висновком, виходив з того, що ця надбавка законодавством на час
звільнення позивача не була передбачена, а тому не може бути
врахована при нарахуванні пенсії.
Проте з такими висновками погодитись не можливо, оскільки
суди дійшли їх на підставі неповно встановлених обставин справи.
Так, судом першої інстанції встановлено, що розмір пенсії
позивачу визначений з грошового забезпечення на день звільнення, з
урахуванням 10 % надбавки за умови служби. Рішенням також
встановлено, що в період проходження служби ОСОБА_1. отримував 30%
надбавки за особливі умови служби.
При цьому суд не зазначив йдеться про одну і ту ж надбавку, а
якщо так, то чим керувався відповідач враховуючи при призначенні
пенсії тільки частину цього додаткового грошового утримання.
У зв"язку з цим, висновок про неможливість врахування
отримуваної надбавки при визначенні розміру пенсії є передчасним і
таким, що суперечить встановленим судом обставинам, та пункту 6
згаданої постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992
року №393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
про те, що пенсії військовослужбовців
обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується їм на
день звільнення з військової служби.
На зазначені обставини не звернув уваги і апеляційний суд.
Тому, рішення щодо відмови у скарзі відносно перерахунку
пенсії з урахуванням надбавки за особливі умови служби підлягає
скасуванню, а справа у цій частині направленню на новий судовий
розгляд, оскільки суд касаційної інстанції не може усунути
порушення норм матеріального і процесуального права, що призвели
до неправильного вирішення справи у наведеній частині.
В решті оскаржуване рішення відповідає вимогам ст.159 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
щодо законності та обгрунтованості, а доводи
касаційної скарги не спростовують висновків судів про відсутність
правових підстав для включення премії до додаткових видів
грошового утримання.
Керуючись наведеним, статтями 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого
2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2005
року в частині відмови у задоволені позову про врахування при
призначенні пенсії 30% надбавки за особливі умови служби
скасувати і в цій частині справу направити на новий розгляд до
суду першої інстанції.
В решті рішення судів залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як з
підстав, у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий: М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.I. Гурін
Д.В. Ліпський
В.В.Юрченко