ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                        П О С Т А Н О В А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
                   20 червня 2007 року м. Київ
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
     суддів : Бутенка В.I.(доповідач),
     Лиски Т.О.,
     Панченка О.I.,
     Сороки М.О.,
     Штульмана I.В.
     розглянувши  в  порядку  письмового  касаційного  провадження
адміністративну  справу  за  скаргою   ОСОБА_1   на   неправомірну
бездіяльність    Білгород-Дністровської    об'єднаної    державної
податкової  інспекції  Одеської  області,   Державної   податкової
адміністрації України, -
                      в с т а н о в и л а :
     У січні 2004 року ОСОБА_1  звернулась  до  суду  із  вказаною
скаргою.
     У скарзі посилалась  на  те,  що  у  грудні  2003  року  вона
звернулась до Білгород-Дністровської ОДПI із заявою про скасування
ідентифікаційного номеру, проханням зробити їй у паспорті відмітку
про  право  здійснювати  будь-які  платежі  без  ідентифікаційного
номеру, проте суб'єкт оскарження їй у цьому відмовив.
     Після  уточнення  своїх   вимог   ОСОБА_1   просила   визнати
бездіяльність    Білгород-Дністровської    ОДПI     неправомірною,
зобов'язати Державну податкову адміністрацію України виключити всю
інформацію стосовно неї  з  державного  реєстру  фізичних  осіб  -
платників податків та  інших  обов'язкових  платежів,  зобов'язати
Білгород-Дністровську ОДПI надати їй довідку про виключення  таких
даних  з  державного  реєстру  та  зобов'язати   паспортний   стіл
Білгород-Дністровського РО УМВС України в Одеській області  внести
в її паспорт відмітку про право здійснювати будь-які  платежі  без
ідентифікаційного номеру.
     Рішенням  Білгород-Дністровського  районного  суду   Одеської
області від 11 березня 2004 року вимоги скаржниці задоволено.
     Визнано  правомірною   бездіяльність   Білгород-Дністровської
ОДПI, що полягала у відмові зробити у паспорті ОСОБА_1відмітки про
наявність  у  неї   права   здійснювати   будь-які   платежі   без
ідентифікаційного    номеру    та    зобов'язано    ДПА    України
виключитиОСОБА_1. з  Державного  реєстру  фізичних  осіб-платників
податків та інших обов'язкових платежів.
     Також зобов'язано Білгород-Дністровську ОДПI  видати  ОСОБА_1
довідку для пред'явлення у паспортний стіл  про  те,  що  вона  не
включена до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та
інших  обов'язкових  платежів  і  для  неї   зберігається   раніше
встановлена  форма  обліку  платника   податків   та   зобов'язано
начальника паспортний стіл Білгород-Дністровського РО УМВС України
в  Одеській  області  внести  в  її  паспорт  відмітку  про  право
здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
     Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2004
року рішення районного суду змінено. Резолютивну  частину  рішення
викладено в наступній редакції: "Скаргу ОСОБА_1  на  бездіяльність
Білгород-Дністровської     ОДПI     задовольнити.      Зобов'язати
Білгород-Дністровську ОДПI внести у  паспорт  ОСОБА_1відмітку  про
право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та
надати цю інформацію до ДПА України для внесення змін у  державний
реєстр фізичних осіб - платників податків  та  інших  обов'язкових
платежів".
     Не   погоджуючись   із    вказаними    судовими    рішеннями,
Білгород-Дністровська ОДПI подала касаційну скаргу, в якій просить
їх скасувати та постановити нове рішення про  відмову  заявниці  у
задоволенні її скарги.
     При цьому  в  скарзі  вказується  на  порушення  судами  норм
матеріального та процесуального права.
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України  вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому  задоволенню  з  наступних
підстав.
     Як було встановлено судами, ОСОБА_1 є прихожанкою  релігійної
громади     Свято-Миколаївської     церкви     села     Миколаївка
Білгород-Дністровського району Одеської області.
     У  1997  році  ДПА  України  без  згоди  ОСОБА_1присвоїла  їй
ідентифікаційний номер, в  зв'язку  з  чим  із  набуттям  чинності
Закону України від 16 липня 1999 року  N  1003-XIV  "Про  внесення
змін до Закону України  "Про  Державний  реєстр  фізичних  осіб  -
платників податків та  інших  обов'язкових  платежів"  ( 1003-14 ) (1003-14)
        
скаржниця звернулась до Білгород-Дністровської ОДПI із заявою  про
відмову від присвоєного їй ідентифікаційного номеру, проте остання
в цьому їй відмовила.
     За змістом ч. 2 ст. 1 Закону України  "Про  Державний  реєстр
фізичних  осіб   -   платників   податків   та   інших   платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         
( зі змінами внесеними Законом України від 16 липня 1999 року №1003 ( 1003-14 ) (1003-14) )
для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру, а відповідно із ч. 2 ст. 5 цього Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
     Посилання про відсутність, на час розгляду справи,  механізму
внесення  відповідного  запису  в  паспорт  громадянина  за  умови
врегулювання  питання   обліку   платників   податків   та   інших
обов'язкових платежів наведеними правовими нормами не  могли  бути
підставою для невиконання вимог Закону податковими органами.
     Відповідно до ч.8 ст. 5 Закону України "Про Державний  реєстр
фізичних  осіб   -   платників   податків   та   інших   платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         до  обов'язків  державних  податкових  інспекцій  за
місцем  постійного  проживання   платників   податків   та   інших
обов'язкових платежів відноситься зміна та уточнення  щодо  даних,
занесених до Державного реєстру під час реєстрації.
     Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у суду першої
інстанції  не   було   грунтовних   підстав   для   визнання   дій
Білгород-Дністровської ОДПI правомірними та покладення зобов'язань
на  ДПА  України  щодо  виключення  ОСОБА_1з  Державного   реєстру
фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.
     Також неправомірно було  покладено  на  Білгород-Дністровську
ОДПI  обов'язок  видати  ОСОБА_1  довідку   для   пред'явлення   у
паспортний стіл про те, що вона не включена до Державного  реєстру
фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів  і
для неї зберігається  раніше  встановлена  форма  обліку  платника
податків    та    зобов'язано    начальника    паспортний     стіл
Білгород-Дністровського РО УМВС України в Одеській області  внести
в її паспорт відмітку про право здійснювати будь-які  платежі  без
ідентифікаційного номеру.
     Слід зазначити, що судом першої інстанції в  порушення  вимог
ст. 98 та положень гл.33 ЦПК України (в редакції 1963  ( 1501-06 ) (1501-06)
        
року), до участі у справі  в  якості  заінтересованої  особи  було
притягнуто начальника паспортного столу Білгород-Дністровського РО
УМВС України в Одеській області, оскільки такий процесуальний  вид
участі  у  справі  був  передбачений  лише  для   справ   окремого
провадження.
     Суд апеляційної інстанції на ці порушення уваги не звернув  і
сам допустився помилки,  всупереч  положенням  ч.8  ст.  5  Закону
України "Про Державний реєстр фізичних осіб -  платників  податків
та інших платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         змінивши рішення  місцевого  суду
та  поклавши  на  Білгород-Дністровську  ОДПI   обов'язок   надати
інформацію  щодо  ОСОБА_1до  ДПА  України  для  внесення  змін   у
державний реєстр фізичних  осіб  -  платників  податків  та  інших
обов'язкових платежів.
     За таких обставин колегія суддів вважає, що судами було вірно
встановлено   фактичні   обставини   справи,   проте   неправильно
застосовано  норми  матеріального  та  процесуального  права,   що
призвело до ухвалення ними незаконних судових рішень та відповідно
до ст. 229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         є підставою для їх скасування і
ухвалення нового рішення про часткове задоволення скарги.
     Керуючись  ст.ст.  220,  222,  223,  229,  230  КАС   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів -
                     п о с т а н о в и л а :
     Касаційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної  державної
податкової інспекції Одеської області задовольнити частково.
     Рішення  Білгород-Дністровського  районного   суду   Одеської
області від 11 березня  2004  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Одеської області від 22 червня 2004 року скасувати.
     Постановити нове рішення, яким  скаргу  ОСОБА_1  задовольнити
частково.
     Визнати  неправомірною  бездіяльність  Білгород-Дністровської
об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області.
     Зобов'язати    Білгород-Дністровську    об'єднану    державну
податкову  інспекцію  Одеської  області  поставити  на  одній   із
сторінок паспорта ОСОБА_1,  призначених  для  особливих  відміток,
відмітку про наявність у неї права  здійснювати  будь-які  платежі
без ідентифікаційного номеру.
     Зобов'язати    Білгород-Дністровську    об'єднану    державну
податкову інспекцію Одеської  області  скасувати  ідентифікаційний
номер  ОСОБА_1  та  виключити  із  Державного   реєстру   фізичних
осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів  інформацію
щодо її особи.
     В задоволенні іншої частини скарги ОСОБА_1 відмовити.
     Постанова набирає законної  сили  з  моменту  проголошення  і
оскарженню не підлягає.
     Згідно ст. ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         рішення  суду
касаційної  інстанції  може  бути  оскаржено  до  Верховного  Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного  місяця  з
дня відкриття таких обставин.
     С у д д і :