ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркана М.I. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.I.,
Гаманка О.I.,
Юрченка В.В.,
при секретарі Лелюку О.П.
з участю позивача ОСОБА_1., представників відповідача
ОСОБА_2., ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою військової частини А0515 на рішення
Приморського районного суду міста Одеси від 26 січня 2005 року та
ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Одеської області від 05 березня 2007 року в справі за позовом
ОСОБА_1 до військової частини А0515 про перерахунок грошового
забезпечення,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2004 року ОСОБА_1. звернувся в суд з вказаним
позовом.
Вважав, що в порушення вимог Указу Президента України від 05
травня 2003 року №389 ( 389/2003 ) (389/2003)
"Про надбавки
військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх
справ України, Державного комітету у справах охорони державного
кордону України та Управління державної охорони України за
безперервну службу" відповідач у місяці звільнення з військової
служби нарахував надбавку за безперервну службу замість 90
відсотків грошового забезпечення лише 20 відсотків.
Посилаючись на порушення права на належне грошове
забезпечення просив зобов'язати військову частину А0515 встановити
надбавку за безперервну службу в розмірі 90 відсотків грошового
забезпечення в місяці звільнення з військової служби та виплатити
її не отриману частину за березень 2004 року в сумі 1324 грн.,
перерахувати у зв'язку з цим одноразову грошову допомогу при
звільненні й виплатити її неотриману частину в сумі 33 581,52 грн.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 26 січня
2005 року, залишеним без змін ухвалою судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Одеської області від 05 березня 2007
року, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач зазначає, зокрема, що судами
невірно застосовані вимоги Указу Президента України від 05 травня
2003 року №389 ( 389/2003 ) (389/2003)
та не враховані положення Закону
України "Про державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
.
Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального
права, просить скасувати судові рішення та постановити нове про
відмову в задоволенні позову.
В касаційній інстанції представники відповідача підтримали
доводи касаційної скарги.
Позивач касаційну скаргу не визнав, просив її відхилити
посилаючись на те, що судові рішення відповідають вимогам
законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до
висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив
військову службу у військовій частині А0515, з якої наказом
Міністра оборони України від 12 січня 2004 року №01Р звільнено за
підпунктом "б" пункту 67 (за станом здоров'я) Положення про
проходження військової служби особами офіцерського складу,
прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.
Наказом заступника командира військової частини від 02
березня 2004 року №НОМЕР_1 виключений зі списків особового складу
частини з 22 березня 2004 року.
Вислуга строку служби у Збройних Силах України складає в
календарному обчисленні 36 років 03 місяці, в пільговому - 38
років 11 міс.
Перед звільненням позивач отримував щомісячну надбавку за
безперервну службу в розмірі 20 відсотків грошового забезпечення.
Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого
погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що суб'єкт
владних повноважень порушив право позивача щодо розміру надбавки
за безперервну військову службу у місяці звільнення з військової
служби.
Згідно з Указом Президента України від 05 травня 2003 року
№389 ( 389/2003 ) (389/2003)
"Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил
України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного
комітету у справах охорони державного кордону України та
Управління державної охорони України за безперервну службу"
Міністру оборони України надано право встановлювати
військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову
службу в Збройних Силах України, які мають високі результати у
службовій діяльності, зокрема, при стажі понад 25 років - до 90
відсотків.
У відповідності з Указом Міністр оборони України з метою
посилення соціального захисту військовослужбовців, які
звільняються з військової служби, встановив виплачувати у місяці
їх звільнення від виконання обов'язків за штатною посадою
щомісячну надбавку за безперервну військову службу, зокрема, тим
що мають стаж служби понад 25 років в розмірі 90 відсотків.
Зобов'язав здійснити перерахунок та доплату грошового забезпечення
й пенсій особам, які звільнені з військової служби після 01 січня
2004 року за приведеними нормами та порядком, про що телеграмою
від 26 липня 2004 року повідомив командирів військових частин,
установ та організацій.
З урахуванням того, що позивач звільнявся зі служби в березні
2004 року, мав вислугу років понад 25 років, а відповідач не
виконав по відношенню до нього приписів Указу Президента України
від 05 травня 2003 року №389 ( 389/2003 ) (389/2003)
та розпорядження
Міністра оборони України щодо перерахунку та доплати грошового
забезпечення й пенсії виходячи з розміру щомісячної надбавку за
безперервну військову службу в розмірі 90 відсотків у місяці
звільнення, суди обгрунтовано прийшли до висновку про порушення
прав позивача щодо перерахунку грошового забезпечення у місяці
звільнення зі служби та грошової допомоги при звільненні.
Враховуючи викладене доводи касаційної скарги щодо
неправильного застосування судами норм матеріального та
процесуального права є неприйнятними.
Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та
матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстав для його
скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 223, 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу військової частини А0515 залишити без
задоволення, а рішення Приморського районного суду міста Одеси від
26 січня 2005 року та ухвалу судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Одеської області від 05 березня 2007 року без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.I. Гурін О.I. Гаманко В.В.
Юрченко