ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                                       У Х В А Л А
                                  IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     14 червня 2007 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Цуркана М.I. - головуючий,
     Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
     Гуріна М.I.,
     Гаманка О.I.,
     Юрченка В.В.,
     при секретарі Лелюку О.П.
     з участю представника позивача ОСОБА_1
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу за касаційною скаргою  ОСОБА_1  на  постанову  Жмеринського
міськрайонного суду Вінницької області від 05 квітня 2006 року  та
ухвалу  судової  палати  у  цивільних  справах  Апеляційного  суду
Вінницької області від 29 травня 2006 року  в  справі  за  позовом
ОСОБА_1   в   інтересах   ОСОБА_2   до   Головного    командування
Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України - Військова  частина
А0215 про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії,
                      в с т а н о в и л а :
     У березні 2006 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2  звернувся  в
суд з вказаним адміністративним позовом.
     Зазначав, що рішенням Військового апеляційного суду Західного
гарнізону від 04 листопада 2004 року визнано  неправомірним  наказ
Головного  командування  Військово-Повітряних  Сил  Збройних   Сил
України від 07 травня 2003 року №НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_2  з
військової служби за  підпунктом  "є"  пункту  63  (у  зв'язку  із
систематичним   невиконанням   умов   контракту)   Положення   про
проходження  військової  служби   особами   офіцерського   складу,
прапорщиками  (мічманами)  Збройних   Сил   України,   зобов'язано
суб'єкта владних  повноважень  усунути  порушення  прав  і  свобод
ОСОБА_2
     Наказом від 09 листопада 2004 року №НОМЕР_2 в наказ  №НОМЕР_1
внесені виправлення щодо підстав звільнення із  зазначенням  того,
що ОСОБА_2 звільнено з військової служби за підпунктом "в"  пункту
63 (за станом здоров'я).
     Вважав, що суб'єкт владних повноважень повинен був  скасувати
наказ від 07 травня 2003 року  №НОМЕР_1,  а  не  вносити  в  нього
виправлення, представник позивача просив  визнати  нечинним  наказ
Головного  командування  Військово-Повітряних  Сил  Збройних   Сил
України від 09 листопада 2004 року №НОМЕР_2;  зобов'язати  Головне
командування  Військово-Повітряних  Сил   Збройних   Сил   України
скасувати наказ від 07 травня 2003 року №НОМЕР_1; поновити ОСОБА_2
на  службі,  виплатити  належне  грошове  забезпечення,  а   потім
звільнити зі служби за станом здоров'я.
     Постановою  Жмеринського   міськрайонного   суду   Вінницької
області від 05  квітня  2006  року,  залишеною  без  змін  ухвалою
судової палати у цивільних справах  Апеляційного  суду  Вінницької
області від 29 травня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
     В касаційній скарзі представник позивача  зазначає,  зокрема,
що суди не взяли до уваги те, що рішення Військового  апеляційного
суду Західного гарнізону від 04 листопада 2004 року не виконано  в
частині виплати грошового  забезпечення  за  вимушений  прогул  та
стягнення державного мита в сумі 51 грн. Посилаючись на  порушення
норм матеріального  та  процесуального  права,  просить  скасувати
судові рішення та постановити нове про задоволення позову.
     Перевіривши    правильність    застосування    судами    норм
матеріального й процесуального права колегія суддів  приходить  до
висновку про те, що касаційна скарга  не  підлягає  задоволенню  з
таких підстав.
     Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Головного
командування Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України від  07
травня 2003 року №НОМЕР_1 ОСОБА_2 звільнено з військової служби за
підпунктом "є" пункту 63 (у зв'язку із систематичним  невиконанням
умов  контракту)  Положення  про  проходження  військової   служби
особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил
України, затвердженого Указом Президента України від  7  листопада
2001 року № 053/2001 ( 1053/2001 ) (1053/2001)
        .
     Рішенням Військового апеляційного  суду  Західного  гарнізону
від 04 листопада 2004 року, що  набрало  законної  сили,  вказаний
наказ про звільнення позивача  з  військової  служби  на  підставі
підпункту "є" пункту 63 Положення про проходження  служби  визнано
неправомірним     та     зобов'язано     Головне      командування
Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України усунути допущене ним
порушення прав і свобод ОСОБА_2 Рішення набуло законної сили.
     Наказом  Головного  командування   Військово-Повітряних   Сил
Збройних Сил України від 09 листопада 2004 року  №НОМЕР_2  внесені
виправлення у пункт 3 наказу від 07 травня 2003  року  №НОМЕР_1  -
вказано, що ОСОБА_2 звільнено з військової  служби  за  підпунктом
"в" пункту 63 (за станом здоров'я) Положення.
     Після зміни підстав  припинення  військової  служби  позивачу
були здійснені виплати, як особі, що звільнена зі служби за станом
здоров'я.
     Вирішуючи спір  суд  першої  інстанції,  з  висновками  якого
погодився апеляційний суд, правильно виходив з  того,  що  суб'єкт
владних повноважень правомірно змінив підставу звільнення  ОСОБА_2
з  військової  служби,  сплативши  належне  грошове  забезпечення,
зокрема, грошову  допомогу  в  сумі  5782,80  грн.,  а  премії  та
матеріальна допомога не виплачені на підставі відповідних  наказів
суб'єкта  владних  повноважень,  які  не   визнані   нечинними   у
встановленому законом порядку. Підстави для поновлення позивача на
службі відсутні.
     Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального  та
матеріального   права,   передбачених    статтею    229    Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         підстав  для  їх
скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
     Керуючись статтями 223, 224,  231  Кодексу  адміністративного
судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія    суддів    Вищого
адміністративного суду України
                        у х в а л и л а :
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області  від
05 квітня 2006 року та ухвалу судової палати у  цивільних  справах
Апеляційного суду Вінницької області від 29 травня 2006 року   без
змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути  оскаржена  до  Верховного  Суду   України   за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
 
     Судді:
     М.I. Цуркан  С.Є. Амєлін   М.I.  Гурін   О.I.  Гаманко   В.В.
Юрченко