У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Цуркана М.I.,
суддів: Амєліна С.Є.,Харченка В.В.,Юрченка В.В.,Ліпського
Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за
скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Управління Пенсійного фонду
України в Ленінському районі м.Харкова за касаційною скаргою
представника позивача - ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного
суду м.Харкова від 19 травня 2003 року та на ухвалу апеляційного
суду Харківської області від 4 листопада 2003 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на
неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському
районі м.Харкова. Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач не
індексував її пенсію відповідно до Закону України "Про індексацію
грошових доходів населення" ( 1282-12 ) (1282-12)
. Просить визнати зазначені
дії неправомірними та зобов'язати відповідача виплатити їй
недораховану суму індексації з урахуванням індексації пенсії з
січня 1998 року.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 4 листопада
2003 року залишено без змін рішення Ленінського районного суду
м.Харкова від 19 травня 2003 року, яким в задоволенні скарги
відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, представник
позивача звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду
України, який направив її разом зі справою до Вищого
адміністративного суду України.
В касаційній скарзі представник позивач просить скасувати
зазначені судові рішення, постановити рішення по суті скарги,
оскільки суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми
матеріального права, а саме : суди не застосували ст.92
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та Закону України "Про
індексацію грошових доходів населення" ( 1282-12 ) (1282-12)
.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами
справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні вимог скарги суди посилалися не те,
що Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1998 року
індексації підлягають грошові доходи населення, які не
перевершують величину вартості границі малозабезпеченості. При
цьому рахування сум індексації здійснюється згідно Порядку,
затвердженого Кабінетом міністрів України від 7 травня 1998 року,
але грошовий доход громадян разом з сумою індексації не повинен
перевершувати вартість величини границі малозабезпеченості.ОСОБА_1
з моменту призначення пенсії видається максимальний розмір пенсії
за віком, тому її вимоги про проведення індексації та стягнення з
відповідача 21329 грн. безпідставні.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про індексацію грошових
доходів населення" ( 1282-12 ) (1282-12)
індексації підлягають грошові
доходи громадян, отримані ними у гривнях на території України та
не мають разового характеру, у тому числі і пенсії. Згідно ст.5
зазначеного Закону порядок проведення індексації визначається
Кабінетом Міністрів України.
Згідно вказаного порядку проведення індексації грошових
доходів громадян підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з
індексацією здійснюється з першого числа кожного місяця, який
наступає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс
споживчих цін, який нараховується наростаючим підсумком у разі,
коли він перевищив 105 відсотків .
Також в Порядку зазначено, що індексації підлягають грошові доходи
громадян у мажах трикратної величини вартості межі
малозабезпеченості, а частину доходу що не перевершує вартості
величини межі малозабезпеченості, індексується повністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1998 року
№2034 ( 2034-98-п ) (2034-98-п)
було встановлено, що індексації підлягають
грошові доходи громадян, які не перевершують величину вартості
межі малозабезпеченості. При цьому визначенням сум індексації
здійснюється згідно вищезазначеного Порядку, але грошовий доход
громадян разом з сумою індексації не повинен перевищувати вартісну
величину межі малозабезпеченості.
Згідно до ст.1 Закону України "Про встановлення величини
вартості межі малозабезпечення та розміру мінімальної заробітної
плати на 1998 рік" ( 780/97-ВР ) (780/97-ВР)
встановлена величина вартості
межі малозабезпечення - 73,7 грн., з 1 січня 1999 року ця величина
дорівнювалася - 90,7 грн., а з 1 липня 1999 року - 118,3 грн.
Тому суди дійшли до правильного висновку про безпідставність
вимог скарги ОСОБА_1, оскільки з моменту призначення пенсії
останній виплачувався максимальний розмір пенсії за віком.
Враховуючи те, що посилання касатора в касаційній скарзі на
порушення судами норм матеріального права не знайшли свого
підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та
всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна
оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом
та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального
закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а
судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Харківської
області від 4 листопада 2003 року та рішення Ленінського районного
суду м.Харкова від 19 травня 2003 року по справі за скаргою
ОСОБА_1 на неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в
Ленінському районі м.Харкова - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
ГОЛОВУЮЧИЙ : М.I. Цуркан
СУДДI : С.Є. Амєлін
В.В. Харченко
В.В. Юрченко
Д.В. Ліпський