ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Цуркана М.I.,
суддів: Амєліна С.Є.,Харченка В.В.,Юрченка В.В.,Ліпського
Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за
скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Управління Пенсійного фонду
України в Ленінському районі м.Запоріжжя за його касаційною
скаргою на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 18
серпня 2005 року та на ухвалу апеляційного суду Запорізької
області від 16 листопада 2005 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на
неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському
районі м.Запоріжжя. Свої вимоги мотивував тим, що 24 лютого 2005
року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому
пенсії за віком у відповідності з прожитковим рівнем, встановленим
на 2004-2005 рік включно, але йому було в цьому відмовлено. Просив
визнати дії відповідача неправомірними.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16
листопада 2005 року залишено без змін рішення Ленінського
районного суду м.Запоріжжя від 18 серпня 2005 року, яким в
задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач
звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду
України. В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені
судові рішення, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій
порушили норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами
справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 15 червня 1997 року позивачу на
підставі ст.19 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
була призначена пенсія за віком у розмірі 128,14 грн.
Згідно зі ст. 43 Закону України від 20 липня 2003 року "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
йому з 1 січня 2004 року проведено перерахунок пенсії за віком з
урахуванням стажу за період з 1 вересня 1967 року по 31 серпня
1972 року, розмір якої склав 168 грн. Згідно з Постановою Кабінету
Міністрів України №312 від 11 березня 2004 ( 312-2004-п ) (312-2004-п)
року та
Постановою Кабінету Міністрів №943 ( 943-2004-п ) (943-2004-п)
від 24 липня
2004 року проведена доплата до пенсії у розмірі 30 грн. та розмір
пенсії заявника з 1 серпня 2004 року склав 198 грн. Відповідно до
Постанови Кабінету Міністрів України №1215 від 18 вересня 2004
( 1215-2004-п ) (1215-2004-п)
року розмір пенсії позивача з 1 вересня 2004 року
складає 284,69 грн.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
гарантує відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на
рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного
перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру
мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності
економіки республіки.
Згідно ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
непрацездатні громадяни, крім
пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення, мають право
отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат,
додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених
законодавством.
Відповідно до ст.9 зазначеного Закону визначено види
пенсійних виплат і соціальних послуг, до яких віднесені пенсії за
віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (
в тому числі і каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з
дитинства ), пенсія у зв'язку з втратою годувальника, допомога на
поховання пенсіонера. Повноваження та механізм здійснення
Пенсійним фондом України інших видів соціальних виплат, у тому
числі і соціальної допомоги пенсіонерам, розмір доходів яких не
досягає прожиткового мінімуму, вказаним Законом не передбачені.
Враховуючи наведене суди дійшли до правильного висновку про
те, що отримання позивачем пенсії менше ніж встановлений
прожитковий мінімум працездатної особи не може бути підставою для
перерахунку пенсії, так як ст.ст. 97-99 Закону України "Про
пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
передбачений вичерпний перелік
умов підвищення пенсій, до яких зазначена обставина не
відноситься, а тому обгрунтовано було відмовлено в задоволенні
скарги.
Враховуючи те, що посилання касатора в касаційній скарзі на
порушення судами норм матеріального права не знайшли свого
підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та
всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна
оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом
та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального
закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а
судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу
апеляційного суду Запорізької області від 16 листопада 2005 року
та рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 18 серпня
2005 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі
м.Запоріжжя - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
ГОЛОВУЮЧИЙ : М.I. Цуркан
СУДДI : С.Є. Амєлін
В.В. Харченко
В.В. Юрченко
Д.В. Ліпський