ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Костенка М.I., Пилипчук Н.Г., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Гончаренко Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції
Чернігівської області
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
30 серпня 2005 року
у справі № 11/82
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Райсільбуд"
до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції
Чернігівської області
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 20 05 року ТОВ "Райсільбуд" звернулось до суду з
позовом до Бахмацької МДПI про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення від 24 січня 2005 року № 0000072303/0.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23
травня 2005 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Бахмацької
МДПI № 0000072303/0 від 24 січня 2005 року в частині визначення
суми 3 900, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій як податкового
зобов'язання ТОВ "Райсільбуд" та застосування до ТОВ "Райсільбуд"
штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 238, 50 грн.
Стягнуто з Бахмацької МДПI на користь ТОВ "Райсільбуд" 539,
72 грн. судових витрат.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30
серпня 2005 року рішення господарського суду Чернігівської області
від 23 травня 2005 року скасовано частково та викладено його
резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Бахмацької
міжрайонної державної податкової інспекції № 0000072303/0 від 24
січня 2005 року в частині визначення суми 3 900, 20 грн. штрафних
(фінансових) санкцій як податкового зобов'язання.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Бахмацької МДПI на користь ТОВ "Райсільбуд" 427,
00 грн. судових витрат."
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30
серпня 2005 року з ТОВ "Райсільбуд" також стягнуто в дохід
Державного бюджету 21, 25 грн. судових витрат за розгляд
апеляційної скарги.
В касаційній скарзі Бахмацька МДПI Чернігівської області,
посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права щодо розподілу судових
витрат, просить частково скасувати постанову Київського
апеляційного господарського суду від 30 серпня 2005 року в частині
розподілу судових витрат і прийняти нове судове рішення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом
апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Борзнянське відділення Бахмацької МДПI Чернігівської області
провело перевірку АГНКП ТОВ "Райсільбуд" щодо контролю за
здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за
результатами якої складено акт № 25040-12320 від 17 січня 2005
року.
В акті перевірки встановлені наступні порушення:
1) в порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не проведено розрахункову
операцію через реєстратор розрахункових операцій при відпуску газу
в розмірі 635 м-2 на загальну суму 647, 70 грн.;
2) в порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не забезпечено зберігання в
книзі обліку розрахункових операцій № 2504000317р/2 фіскального
звітного чеку № 221;
3) в порушення п. 10 ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не забезпечено друкування та
зберігання контрольної стрічки;
4) в порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не забезпечена відповідність
сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів,
яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій
(розбіжність склала 30, 34 грн.).
24 січня 2005 року на підставі акту перевірки Бахмацька МДПI
Чернігівської області (Борзнянське відділення) прийняла податкове
повідомлення - рішення № 0000072303/0, яким згідно з п. 1, п. 4,
п. 5 ст. 17, ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
визначила ТОВ "Райсільбуд" податкове
зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 900,
20 грн.
Суд першої інстанції, визнаючи недійсним податкове
повідомлення - рішення № 0000072303/0 від 24 січня 2005 року в
частині застосування до ТОВ "Райсільбуд" штрафних (фінансових)
санкцій в сумі 3 238, 50 грн., виходив з того, що відпуск раніше
придбаного газу на АГНКП ТОВ "Райсільбуд" не є розрахунковою
операцією в розумінні Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
з посиланням на те, що
придбання газу по договорам купівлі - продажу, розрахунок за якими
відбувався шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок
позивача, відбулось раніше відпуску газу на АГНКП ТОВ
"Райсільбуд", де він лише зберігався.
В частині застосованих до позивача штрафних (фінансових)
санкцій на суму 661, 70 грн. судом першої інстанції зроблено
висновок про правомірність їх застосування з посиланням на те, що
позивачем не надано будь-яких доказів, які б спростували висновки
акту.
Визнаючи недійсним податкове повідомлення - рішення №
0000072303/0 від 24 січня 2005 року в частині визначення суми 3
900, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій як податкового
зобов'язання, суд першої інстанції посилався на неправомірність
прийняття податкового повідомлення - рішення і визначення в ньому
штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, як податкового
зобов'язання відповідно до процедури Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, мотивуючи свій висновок
тим, що ці штрафні санкції не є податком та збором (обов'язковим
платежем).
Стягуючи з відповідача на користь позивача відповідно до ст.
49 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
539,
72 грн. судових витрат, суд першої інстанції посилався на те, що
відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) (2887-12)
та ст. ст. 34, 48 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
витрати на послуги адвоката в сумі 650, 00 грн.
обгрунтовані та підтверджені.
Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду
першої інстанції, посилався на правомірність застосування до
позивача штрафних санкцій згідно п. 1 ст. 17 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, мотивуючи свій
висновок тим, що відпуск газу здійснювався по відомостям заправки
автомобілів, підпис уповноваженої особи контрагента в яких
підтверджував факт переходу права власності на газ від ТОВ
"Райсільбуд" до контрагентів, а тому це є розрахункова операція,
яка повинна проводитись через реєстратор розрахункових операцій
відповідно до вимог п. 1 ст. 3 вищезгаданого Закону.
Стягуючи з Бахмацької МДПI на користь ТОВ "Райсільбуд"
відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
427, 00 грн. судових витрат, суд апеляційної інстанції
також посилався на обгрунтованість витрат позивача на оплату
послуг адвоката в розмірі 650, 00 грн. При цьому суд апеляційної
інстанції не навів підстав щодо зменшення розміру судових витрат.
Враховуючи межі касаційного перегляду, колегія суддів не може
погодитись з рішенням суду апеляційної інстанції в частини
розподілу судових витрат з огляду на наступне.
Суд апеляційної інстанції, фактично підтвердивши в своєму
рішенні правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в
загальній сумі 3 900, 20 грн. згідно з п. 1, п. 4, п. 5 ст. 17,
ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та визнавши недійсним податкове повідомлення -
рішення Бахмацької МДПI № 0000072303/0 від 24 січня 2005 року лише
в частині визначення суми 3 900, 20 грн. штрафних (фінансових)
санкцій як податкового зобов'язання, безпідставно стягнув судові
витрати в сумі 427, 00 з відповідача на користь позивача, оскільки
відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, який діяв на час розгляду справи,
судові витрати, в тому числі, державне мито, витрати на
інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, витрати,
пов'язані з оплатою послуг адвоката, при відмові в задоволенні
позову покладаються на позивача. Враховуючи те, що судом
апеляційної інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні позову
щодо визнання неправомірним застосування штрафних санкцій, то
відсутні підстави для стягнення на користь позивача, понесених ним
судових витрат.
Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції має право скасувати
судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити
нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно,
але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми
матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення
незаконного судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного
господарського суду від 30 серпня 2005 року підлягає скасуванню в
частині стягнення з Бахмацької МДПI на користь ТОВ "Райсільбуд"
427, 00 грн. судових витрат з постановленням нового судового
рішення в цій частині, яким судові витрати в сумі 427, 00 грн.
покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч.
5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової
інспекції Чернігівської області задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30
серпня 2005 року скасувати в частині стягнення з Бахмацької
міжрайонної державної податкової інспекції на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю "Райсільбуд" 427, 00 грн. судових
витрат.
В цій частині постановити нове рішення, яким судові витрати в
сумі 427, 00 грн. покласти на позивача.
В іншій частині постанову Київського апеляційного
господарського суду від 30 серпня 2005 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.I. Костенко
(підпис) Н.Г. Пилипчук
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева