ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Костенка М.I., Пилипчук Н.Г., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Гончаренко Р.С.,
за участю:
представника позивача - Сироватка В.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23 червня 2005 року
у справі № 5/2164-23/260
за позовом Закритого акціонерного товариства "Комплекс водних
видів спорту"
до Державної податкової інспекції у Франківському районі
міста Львова
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2004 року ЗАТ "Комплекс водних видів спорту"
звернулось до суду з позовом до ДПI у Франківському районі м.
Львова про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №
1381/10/23-2 від 29 січня 2004 року.
Рішенням господарського суду Львівської області від 24 грудня
2004 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
23 червня 2005 року рішення господарського суду Львівської області
від 24 грудня 2004 року скасовано.
Позов задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення від 29
жовтня 2004 року № 1381/10/23-2.
В касаційній скарзі ДПI у Франківському районі м. Львова,
посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 23 червня 2005
року, а рішення господарського суду Львівської області від 24
грудня 2004 року залишити в силі.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти
задоволення касаційної скарги та просив залишити її без
задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього
у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з
наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПI у Франківському районі м. Львова провела комплексну
документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного
законодавства ЗАТ "Комплекс водних видів спорту" за період з 01
жовтня 2000 року по 01 жовтня 2003 року, за результатами якої
складено акт № 300/23-239/03564269 від 09 січня 2004 року.
В акті перевірки встановлено, що в серпні 2002 року ЗАТ
"Комплекс водних видів спорту" включило до складу податкового
кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 34 465, 63 грн.
на підставі податкової накладної № 34 від 30 червня 2002 року,
виписаної ЛМКП "Львівтеплоенерго" для ЗАТ "Комплекс водних видів
спорту" за спожиту теплову енергію (опалення), заборгованість по
якій оплачена ТОВ "Світ водних розваг". На підставі
вищевикладеного в акті перевірки зроблено висновок про порушення
позивачем підпункту 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
На підставі акту перевірки ДПI у Франківському районі м.
Львова прийняла податкове повідомлення - рішення № 1381/10/23-2
від 29 січня 2004 року, яким визначено податкове зобов'язання з
податку на додану вартість в сумі 51 697, 00 грн., у тому числі 34
465, 00 грн. основний платіж та 17 232, 00 грн. штрафні
(фінансові) санкції.
Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що
згідно статуту ЗАТ "Комплекс водних видів спорту" є
правонаступником Державного комунального підприємства "Комплекс
водних видів спорту".
Відповідно до Рішення Львівської обласної ради від 21 січня
2002 року № 561 "Про залучення інвестицій для реконструкції ДКП
"Комплекс водних видів спорту" та Розпорядження Голови Львівської
обласної державної адміністрації від 26 березня 2002 року № 285
"Про передачу майнового комплексу ДКП "Комплекс водних видів
спорту" в статутний фонд ЗАТ "Комплекс водних видів спорту" було
здійснено роздержавлення ДКП "Комплекс водних видів спорту" шляхом
перетворення його у господарське товариство із залученням
інвестора ТОВ "Світ водних розваг", про що 19 березня 2002 року
було укладено попередній договір.
Відповідно до умов цього договору ТОВ "Світ водних розваг"
(інвестор) прийняло на себе зобов'язання погасити кредиторську
заборгованість ДКП "Комплекс водних видів спорту" і таке погашення
кредиторської заборгованості приймається сторонами договору як
внесок до статутного фонду новоствореного ЗАТ "Комплекс водних
видів спорту".
09 квітня 2002 року між ТОВ "Світ водних розваг", ДКП
"Комплекс водних видів спорту" та ЛМКП "Львівтеплоненерго" було
укладено угоду про перевід боргу, згідно якої ТОВ "Світ водних
розваг" прийняло на себе боргове зобов'язання ДКП "Комплекс водних
видів спорту" перед ЛМКП "Львівтеплоненерго" на суму 206 793, 80
грн., що виникло на підставі угоди на відпуск теплової енергії в
гарячій воді № 5095 від 15 січня 1997 року та договору на
постачання послуг з опалювання приміщень і подачі гарячої води №
794 від 24 квітня 1998 року.
На виконання угоди про перевід боргу від 09 квітня 2002 року
ТОВ "Світ водних розваг" погасило кредиторську заборгованість ДКП
"Комплекс водних видів спорту" перед ЛМКП "Львівтеплоненерго" на
суму 206 793, 80 грн., у тому числі 34 465, 63 грн. податку на
додану вартість, яке, в свою чергу, виписало податкову накладну №
34 від 30 червня 2002 року на позивача.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних
вимог, виходив з того, що відповідно до положень підпункту 7.4.1
п. 7.4 ст. 7, п. 7.5 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право позивача на
включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість із
вартості отриманих послуг ЛМКП "Львівтеплоненерго" могло виникнути
лише після перерахування безпосередньо ним грошових коштів з
власного поточного рахунку в оплату зазначених (спожитих) послуг,
що в даному випадку не відбулось, оскільки оплата цих послуг була
проведена не позивачем, а ТОВ "Світ водних розваг" згідно угоди
про перевід боргу від 09 квітня 2002 року.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої
інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що
податкова накладна № 34 від 30 червня 2002 року, що була виписана
ЛМКП "Львівтеплоненерго" для ЗАТ "Комплекс водних видів спорту",
оформлена відповідно до вимог підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
і згідно з
приписам підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону є підставою
для виникнення у позивача права на податковий кредит. При цьому
суд апеляційної інстанції в своєму рішенні посилався на те, що
факт включення ЛМКП "Львівтеплоненерго" до податкового
зобов'язання з податку на додану вартість у червні 2002 року суми
податку на додану вартість в розмірі 34 465, 63 грн. та її
декларування підтверджується довідкою від 08 червня 2005 року №
08-1223, а проведеною комплексною документальною перевіркою ТОВ
"Світ водних розваг" порушень при здійсненні операцій по
інвестиційному договору та договору про перевід боргу не виявлено,
що підтверджується актом ДПI у Франківському районі м. Львова від
09 січня 2004 року № 300/23-239/03564269.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної
інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції, яка
діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий
кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищезгаданого Закону
датою виникнення права платника податку на податковий кредит
вважається:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону передбачено, що
не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат
по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи
митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом
прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує
перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Таким чином, вищевикладені положення Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
дають підстави вважати,
що наявність належним чином оформленої податкової накладної, що
засвідчує факт придбання товарів (робіт, послуг), надає платнику
податку право на включення сум податку на додану вартість до
податкового кредиту з моменту отримання такої податкової
накладної.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на виконання
попереднього договору від 19 березня 2002 року та угоди про
перевід боргу від 09 квітня 2002 року ТОВ "Світ водних розваг"
погасило кредиторську заборгованість ДКП "Комплекс водних видів
спорту" перед ЛМКП "Львівтеплоненерго" на суму 206 793, 80 грн., у
тому числі 34 465, 63 грн. податку на додану вартість, яке в свою
чергу виписало податкову накладну № 34 від 30 червня 2002 року на
ЗАТ "Комплекс водних видів спорту".
Враховуючи те, що оформлена належним чином податкова накладна
№ 34 від 30 червня 2002 року, виписана на ЗАТ "Комплекс водних
видів спорту", засвідчує придбання ним послуг з опалення за угодою
№ 5095 від 15 січня 1997 року, тобто надає позивачу право на
включення сум податку на додану вартість в розмірі 34 465, 63 грн.
за цією податковою накладною до податкового кредиту, суд
апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про
неправомірність спірного податкового повідомлення - рішення.
При цьому посилання в акті перевірки на порушення позивачем
підпункту 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є безпідставним, оскільки положення цього
підпункту передбачають випадок, коли платник придбає товари
(роботи, послуги), однак вартість цих товарів (робіт, послуг) не
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не
підлягає амортизації, у зв'язку з чим податки, що сплачені у
зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних
джерел і до складу податкового кредиту не включаються. В даному
випадку, відповідачем не було доведено те, що вартість послуг
опалення за угодою № 5095 від 15 січня 1997 року не відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПI у
Франківському районі м. Львова підлягає залишенню без задоволення,
а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 23
червня 2005 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 224, ст.
ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Франківському районі міста Львова залишити без задоволення, а
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23
червня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.I. Костенко
(підпис) Н.Г. Пилипчук
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева