У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Бойченко Ю.П.
За участю представників сторін:
Позивача: не з'явився.
Відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції (ДПI) у Шевченківському районі
м.Львова
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 07.05.2005 р. та рішення Господарського суду Львівської
області від 22.03.2005 р.
у справі №5/128-13/34
за позовом Закритого акціонерного товариства "Харчобуд"
до ДПI в Шевченківському районі м.Львова
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення №0003021630/0/10318 від
28.04.2004 р. ДПI у Шевченківському районі м.Львова, яким позивачу
визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у
сумі 9641,00 грн., у т.ч. основний платіж - 9182,00 грн. та
штрафні (фінансові) санкції в сумі 459,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від
22.03.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 07.05.2005 р., позов
задоволено повністю.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною
скаргою ДПI у Шевченківському районі м.Львова, у якій ставиться
питання про скасування судових рішень та прийняття нового про
відмову в позові з підстав порушення норм матеріального права.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив касаційну
скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції
не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені
належним чином.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем
проведена камеральна перевірка податкових декларацій з податку на
додану вартість поданої за січень-березень 2004 р., за
результатами якої складено акт № 54/15-212 від 27.04.2004 р.
Перевіркою встановлено порушення пп.5.13.1 п.5.13.ст.5
Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ,
затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. за №116 (далі -
Порядок).
На підставі акту перевірки прийнято податкове
повідомлення-рішення №0003021630/0/10318 від 28.04.2004 р., яким
позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 9641,00
грн.
Згідно п.п.5.13.1, 5.13.5 Порядку, сума ПДВ минулого звітного
періоду, яка зменшує суму податку, належну до сплати в цьому
звітному періоді визначається в рядку 22 Декларації. Сум ПДВ, яка
зменшує суму податку, належну до сплати в наступному періоді і не
відображається в особовому рахунку платника вказується платником
податку в рядку 24 Декларації. Згідно цієї норми Порядку,
значення рядка 24 переноситься платником до рядка 22 податкової
декларації (скороченої) наступного звітного періоду.
Вказані норми Порядку право на перенесення показників
податкового кредиту в декларацію звітного періоду прямо
пов'язують з тим фактом, що платник податку був зареєстрований
таким у минулому податковому періоді. При цьому, звітним періодом
в залежності від обсягу оподатковуваних операцій, здійснюваних
платником податку є або календарний місяць, або квартал, а тому
дані рядки могли бути заповнені позивачем лише за умови, що він
був платником ПДВ у 2003 р.
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивач не був
платником ПДВ у 2003р., дійшли вірного висновку про відсутність у
нього підстав для заповнення рядків 22 та 24 Декларації. Крім
того, вищевказані норми Порядку передбачають перенесення
від'ємного значення податку лише за минулий податковий період, а
не за будь-який з минулих податкових періодів, в яких позивач був
платником ПДВ.
Невірно задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за
січень-березень 2004 р., які не зменшили розмір податкових
зобов'язань, позивачем виправлено шляхом подання коригуючих
декларацій за цей період та сплачено штраф в розмірі 5%
відповідно до приписів Закону України "Про порядок погашення
податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони
не узгоджуються з вищевикладеною позицією.
Посилання скаржника на пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є безпідставним,
оскільки ним регулюється порядок нарахування податку, податковий
кредит та складання податкової накладної, а також на отримання
відшкодування за податковий період, в якому відбувся перехід на
спрощену систему оподаткування, а не навпаки.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди
попередніх інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи,
з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняли
правильне рішення, підстав для задоволення касаційної скарги
немає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м.Львова залишити без задоволення, а
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
07.05.2005 р. та рішення Господарського суду Львівської області
від 22.03.2005 р. - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді К.В.Конюшко
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.I.Степашко
Повний текст ухвали складено 16.06.2007 р.