УХВАЛА
Iменем України
"12" червня 2007 р. Справа № 6/357 к/с № К-22492/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.I.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судових засідань: Міненко О.М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Кіровограді
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 04.05.2006 року
та постанову Господарського суду Кіровоградської області від
30.01.2006 року
у справі № 6/357
за позовом Кіровоградського обласного радіотелевізійного
передавального центру
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2005 року Кіровоградський обласний радіотелевізійний
передавальний центр звернувся до господарського суду
Кіровоградської області з позовною заявою про скасування
податкових повідомлень-рішень Кіровоградської ОДПI № 0000392360/3
та № 0000402360/3 від 23.09.2005 року.
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від
30.01.2006 року, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 04.05.2006 року, позов
задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення №
0000402360/3 від 23.09.2005 року про зобов'язання сплатити штраф у
розмірі суми відчуження активів, що перебувають в податковій
заставі, в розмірі 68633,29 грн.; стягнуто з Державного бюджету
України на користь позивача 1,70 грн. витрат по сплаті судового
збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що
припинення зобов'язань шляхом зарахування однорідних грошових
вимог у відповідності до ст. 217 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не є бартером
та не заборонено пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
В касаційній скарзі ДПI у м. Кіровограді просить скасувати
ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
04.05.2006 року та постанову Господарського суду Кіровоградської
області від 30.01.2006 року у справі № 6/357 в частині задоволення
позовних вимог. Зазначає, що Законом України № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено дві обов'язкові умови, за наявності яких платник
податків, активи якого перебувають у податковій заставі, може не
узгоджувати операції з продажу цих заставних активів, а саме:
продаж повинен бути здійснений за цінами, що є не меншими за
звичайні; за проданий товар повинні надійти виключно кошти.
Вказані умови позивачем дотримані не були.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, враховуючи межі перегляду справи в суді
касаційної інстанції, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами
комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового
та валютного законодавства позивачем за період з 01.07.2002 року
по 31.12.2004 року складено акт № 48/23-60/20650935 від 07.04.2005
року.
Перевіркою, зокрема, встановлено, що підприємство проводило
взаємозаліки з Концерном РРТ, СП "УМЗ", Кіровоградською ОДРТК, ТРК
"Новий день" на загальну суму 68633,29 грн., чим порушило вимоги
пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
На підставі акту перевірки було прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0000402360/3 від 23.09.2005 року, яким
позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі суми відчуження, що
становить 68633,29 грн.
Відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 року №
2181-III платник податків, активи якого перебувають у податковій
заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій,
що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема,
купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу)
нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за
винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у
підприємницькій діяльності платника податків (інших видах
діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до
підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних
запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за
звичайні.
Виходячи з вищевикладених положень, платник податків, активи
якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати
операції купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди
(лізингу) майна, майнових та немайнових прав, що використовуються
ним у його підприємницькій діяльності (інших видах діяльності, які
за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме
готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за
кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, без письмового
узгодження з податковим органом.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем
проводились взаємозаліки по розрахунках з Концерном РРТ, СП "УМЗ",
Кіровоградською ОДРТК, ТРК "Новий день" без письмового узгодження
з податковим органом.
Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
бартер (товарний обмін) -
господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за
товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова,
включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної
заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування
коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів
(робіт, послуг).
Розрахунок шляхом взаємозаліку як вид розрахунку не
передбачає зарахування коштів на рахунок продавця для компенсації
вартості товарів (робіт, послуг).
Судами попередніх інстанцій при вирішенні спору по суті не
було надано належної правової оцінки зазначеним обставинам.
Таким чином, суди не в повному обсязі встановили обставини
справи з врахуванням вищевикладеного та висновки судів попередніх
інстанцій суперечать наведеним положенням законодавства.
Відповідно до п. 2 ст. 227 підставою для скасування судових
рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи
на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи
процесуального права, які призвели або могли призвести до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції.
З огляду на неповне встановлення у справі обставин, які мають
істотне значення для вирішення спору, що з врахуванням меж
повноважень, визначених ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, не може
бути усунено судом касаційної інстанції, постановлені у справі
судові рішення відповідно до ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
взяти до уваги викладене в цій ухвалі, всебічно, повно й
об'єктивно встановити обставини справи та в залежності від
встановленого і у відповідності з чинним законодавством вирішити
спір.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Кіровограді задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 04.05.2006 року та постанову Господарського суду
Кіровоградської області від 30.01.2006 року у справі № 6/357
скасувати.
Справу № 6/357 направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К.