ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     13 червня 2007 року м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     головуючого: Бутенка В.I.,

     суддів: Сороки М.О.,

     Штульмана I.В.,

     Лиски Т.О.,

     Панченка О.I.,

     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за  скаргою  ОСОБА_1  на  дії  та  рішення
посадової особи Державної податкової інспекції у м. Ялті  (далі  -
ДПI),

                           встановила:

     У липні 2003 року ОСОБА_1.,  як  директор  ТОВ  "Ковчег  СЛ",
звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги  тим,
що головним державним податковим ревізором - інспектором ДПI  йому
для ознайомлення було надано  акт  №  2642/26  від  14.07.2003  р.
позапланової  документальної   перевірки   з   питань   дотримання
податкового законодавства вказаного підприємства. Не  погоджуючись
із висновками акту перевірки,  позивач  просив  суд  визнати  його
недійсним, а дії суб'єкта оскарження - неправомірними.

     Рішенням Ялтинського міського суду від 25 вересня  2003  року
скаргу задоволено. Визнано дії  головного  державного  податкового
ревізора - інспектора неправомірними. Акт перевірки № 2642/26  від
14.07.2003 р. визнано недійсним.

     Ухвалою апеляційного суду АРК від 19 січня 2004 року  рішення
суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на  порушення  норм
процесуального права, просить судове рішення апеляційної інстанції
скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

     Скасовуючи судове  рішення  першої  інстанції  та  закриваючи
провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що
відповідно  до  статті  1  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          підприємства,  установи,  організації,  інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які  здійснюють
підприємницьку  діяльність  без  створення  юридичної  особи  і  в
установленому  порядку  набули  статусу  суб'єкта  підприємницької
діяльності (далі  -  підприємства  та  організації),  мають  право
звертатися  до   господарського   суду   згідно   з   встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених  або
оспорюваних прав і охоронюваних законом  інтересів,  а  також  для
вжиття  передбачених  цим   Кодексом   заходів,   спрямованих   на
запобігання правопорушенням.

     У позові ОСОБА_1., як директор ТОВ "Ковчег СЛ", порушив перед
судом  питання  про  захист   прав   та   інтересів   саме   цього
підприємства, а не про захист  своїх  особистих  прав,  свобод  та
інтересів, як фізичної особи.

     З  матеріалів  справи  вбачається,  що  має  місце  спір  між
суб'єктом господарювання і податковим органом.

     Висновок  суду  про  те,   що   вказаний   спір   підвідомчий
господарським,  а  не  загальним   судам,   відповідає   фактичним
обставинам справи.

     З огляду на те, що  суд  апеляційної  інстанції  не  допустив
порушень норм матеріального і процесуального права  при  ухваленні
судового рішення, це судове рішення підлягає залишенню без змін.

     Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230,  231  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,

                            ухвалила:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а  ухвалу
апеляційного суду АРК від 19 січня 2004 року - без змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судові рішення Вищого  адміністративного  суду  України,  які
ухвалені  в   порядку   касаційного   провадження,   можуть   бути
оскарженими  до  Верховного  Суду  України  лише  за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких  обставин
шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

     Судді: (підписи)

     З оригіналом згідно,

     суддя: