У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: Сачок О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська соляна
компанія"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 16.06.2005 р.
у справі № 2-15/2-2005
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська
соляна компанія"
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової
інспекції в Автономній Республіці Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та
акту перевірки, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Кримська соляна компанія" звернулось з позовом про
визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення
Красноперекопської ОДПI від 10.06.2004 р. №0000572301/1, яким
зменшено бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 145667,00 грн., та акту
документальної перевірки №101/23-4 від 10.06.2004 р.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
22.03.2005 р. позов задоволено частково. Визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення від 10.06.2004 р. №0000572301/0 в
частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад
2003 р. в сумі 83333 грн. та за лютий 2004 р. в сумі 10000 грн. В
частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від
10.06.2004 р. №0000572301/0 та визнання недійсним та скасування
акту перевірки провадження у справі припинено. В решті позову
відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 16.06.2005 р., рішення суду першої інстанції змінено. В
позовних вимогах про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 10.06.2004 р. №0000572301/0 відмовлено. В
решті рішення залишено без змін.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду
апеляційної інстанції та про прийняття нового про задоволення
позову з підстав порушення норм матеріального та процесуального
права.
Свої доводи скаржник обгрунтовує порушенням приписів п.5.11
ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та п7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відповідач заперечень на касаційну скаргу не надав, його
представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив
касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду
апеляційної інстанції без змін.
Позивач представника у судове засідання суду касаційної
інстанції не направив, про час та місце розгляду справи
повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до
приписів ч.4 ст.221 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено у справі, відповідачем проведено перевірку з
питань правильності віднесення сум податку на додану вартість до
податкового зобов'язання і до податкового кредиту, про що
10.06.2004 р. складено акт №101/23-4.
На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове
повідомлення-рішення №0000572301/0 від 10.06.2004 р., яким
встановлено завищення бюджетного відшкодування на загальну суму
145667 грн.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(далі - Закон України "Про ПДВ")
податковий кредит звітного періоду складається з сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва і основних
фондів або нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється включення до
податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не
підтверджені податковими накладними.
Перелік обов'язкових реквізитів, які повинна містити
податкова накладна, що надається покупцю та за відсутністю яких
вона може вважатися неналежно оформленою визначено пп.7.2.1 п.7.2
ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивачем включено
до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними
виданими ТОВ "Пересвіт", які не відповідають вимогам пп.7.2.1
п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, правом наданим йому абз.2 пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього
Закону не скористався, дійшов вірного висновку про зменшення суми
бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад
2003 р. в сумі 83333,34 грн. і за лютий 2004 р. в сумі 10000 грн.
Щодо зменшення бюджетного відшкодування на 33333,33 грн., то
судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем придбано у
ТОВ "Кримська сіль" за договором купівлі-продажу від 05.11.2003
р. дві гріючі камери загальною вартістю 980000 грн., у т.ч. ПДВ
163333,33. На підставі податкової накладної №7 від 05.11.2003 р.
зазначену суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту.
21.11.2003 р. позивачем були реалізовані гріючі камери ВАТ
"Кримремстройтрест" за ціною 780000 грн., у т.ч. ПДВ - 130000
грн.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, валові витрати виробництва та
обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як комп
енсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються
(виготовляються) таким платником податків для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності.
Господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 цього
Закону, є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання
доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі
коли безпосередня участь такої особи в організації такої
діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Суди попередніх інстанцій встановивши, що позивач продав
обладнання за ціною, нижчою за ціну його придбання, здійснив таким
чином збиткову операцію, при цьому будь-яких доказів щодо
вимушеного характеру здійснення такої операції не надано, дійшли
вірного висновку про відсутність у позивача права на віднесення
таких витрат до складу валових витрат у розумінні Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а тому
ПДВ, сплачений при їх придбанні, не підлягає включенню до складу
податкового кредиту відповідного звітного періоду.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку про
правильність застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального права при прийнятті рішення в частині відмови в
задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення, а також про припинення провадження у справі
щодо скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення,
визнання недійсним і скасування акту документальної перевірки
№101/23-4 від 10.06.2004 р. у зв'язку з непідвідомчістю даного
спору господарським судам України згідно ст.12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Доводи, викладені у касаційні скарзі, відхиляються судом
касаційної інстанції, оскільки вони суперечать вищевикладеній
позиції.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Кримська соляна компанія" залишити без задоволення, постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.06.2005
р. - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді К.В.Конюшко
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук О.I.Степашко
Повний текст складено 14.06.2007 р.