ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     13 червня  2007 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     головуючого:  Бутенка В.I.,

     суддів:  Сороки М.О.,

     Штульмана I.В.,

     Лиски Т.О.,

     Панченка О.I.,

     розглянувши в порядку письмового  провадження  адміністративну
справу

     за касаційною скаргою ОСОБА_1 на  ухвалу  Центрально-Міського
районного суду м. Кривого Рогу від 1  липня  2003  року  і  ухвалу
апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 жовтня 2003 року

     за скаргою ОСОБА_1  на  рішення  Центрально-Міської  районної
санітарно-епідеміологічної станції м. Кривого Рогу,

                           встановила:

     У   травні   2003   року   ОСОБА_1,    як    засновник    ТОВ
"IНФОРМАЦIЯ_2", звернувся до суду із вказаною  скаргою,  мотивуючи
свої  вимоги  тим,  що  постановою   Центрально-Міської   районної
санітарно-епідеміологічної станції м.  Кривого  Рогу  НОМЕР_1.  за
порушення  санітарного  законодавства  вказаному  товариству  було
заборонено здійснювати хірургічну стоматологічну медичну  допомогу
пацієнтам на  підставі  ст.42  Закону  України  "Про  забезпечення
санітарного та епідеміологічного благополуччя населення".  Вважав,
що вказана постанова обмежує діяльність товариства та порушує його
права  як  засновника  товариства,  тому  просив  суд  визнати  її
неправомірною.

     Ухвалою Центрально-Міського районного суду  м.  Кривого  Рогу
від 1 липня 2003 року, залишеною  без  змін  ухвалою  апеляційного
суду Дніпропетровської області від 1 жовтня 2003 року, провадження
у справі закрито.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення  судами
норм процесуального права, просить судові скасувати  та  направити
справу на новий розгляд.

     Закриваючи провадження у справі, суди  виходили  з  того,  що
відповідно  до  статті  1  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
           підприємства,  установи,  організації,  інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які  здійснюють
підприємницьку  діяльність  без  створення  юридичної  особи  і  в
установленому  порядку  набули  статусу  суб'єкта  підприємницької
діяльності (далі  -  підприємства  та  організації),  мають  право
звертатися  до   господарського   суду   згідно   з   встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених  або
оспорюваних прав і охоронюваних законом  інтересів,  а  також  для
вжиття  передбачених  цим   Кодексом   заходів,   спрямованих   на
запобігання правопорушенням.

     У скарзі ОСОБА_1, як  засновник ТОВ  "IНФОРМАЦIЯ_2",  порушив
перед судом питання  про  захист  прав  та  інтересів  саме  цього
підприємства, а не про захист  своїх  особистих  прав,  свобод  та
інтересів, як фізичної особи.

     З матеріалів справи вбачається, що має місце спір  між  двома
юридичними   особами   з   приводу   здійснення    підприємницької
діяльності.

     Висновок  суду  про  те,   що   вказаний   спір   підвідомчий
господарським,  а  не  загальним   судам,   відповідає   фактичним
обставинам справи. З таким  висновком  погодився  суд  апеляційної
інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.

     З огляду на те, що  суди першої і  апеляційної  інстанції  не
допустили порушень норм матеріального і процесуального  права  при
ухваленні судових рішень, ці судові рішення  підлягають  залишенню
без змін.

     Керуючись ст. ст.  220, 221, 223, 224, 230, 231  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,

                            ухвалила:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а  ухвалу
Центрально-Міського районного суду м. Кривого  Рогу  від  1  липня
2003 року і ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від
1 жовтня 2003 року  - без змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судові рішення Вищого  адміністративного  суду  України,  які
ухвалені  в   порядку   касаційного   провадження,   можуть   бути
оскарженими  до  Верховного  Суду  України  лише  за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких  обставин
шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

     Судді: (підписи)

     З оригіналом згідно,

     суддя: