ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     12 червня 2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.
     Суддів  -  Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович  К.Г.,  Чалого
С.Я.
     розглянувши  у   попередньому   розгляді   касаційну   скаргу 
Сільськогосподарського  товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Піщальники" на постанову господарського суду  Черкаської  області
від 04.10.2006р. та ухвалу  Київського  міжобласного  апеляційного
господарського  суду  від  14.04.2006р.  у   справі   за   позовом
Сільського господарського товариства з обмеженою  відповідальністю
"Піщальники"  до  Державної  інспекції  з  контролю  за  цінами  в
Черкаській області,  треті  особи  -  ФГ  "Софія",  ТОВ  "Компанія
Северин  Контракт,  СТОIВ  "А/о  Україна",  приватний  підприємець
ОСОБА_1, приватний  підприємець  ОСОБА_2,  СТ  "Відродження",  про
визнання нечинним рішення, -
                      В С Т А Н О В И Л А :
     Справа №К-21922/06
     Доповідач Фадєєва Н.М.
     Позивач СТОВ "Піщальники" у листопаді  2005р.  звернулось  до
господарського суду Черкаської області  з  позовом  до   Державної
інспекції з контролю за цінами в Черкаській області  про  визнання
нечинним рішення  Державної  інспекції  з  контролю  за  цінами  в
Черкаській області  НОМЕР_1  від  08.08.2004р.  "Про  застосування
фінансових санкцій за порушення  в  частині  додержання  державної
дисципліни цін".
     Постановою  господарського  суду   Черкаської   області   від
04.01.2006р.   відмовлено    в    задоволенні    позовних    вимог
Сільськогосподарського  товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Піщальники".
     Ухвалою Київського міжобласного  апеляційного  господарського
суду від 14.03.2006р. апеляційна   скарга   Сільськогосподарського
товариства з обмеженою відповідальністю "Піщальники"  залишена без
задоволення,  а постанова господарського суду  Черкаської  області
від 04.01.2006р. - без змін.
     Не  погоджуючись  з   вищезазначеними   судовими   рішеннями,
Сільськогосподарське  товариство  з   обмеженою   відповідальністю
"Піщальники"   звернулося   з   касаційною   скаргою   до   Вищого
адміністративного  суду  України,   у   якій   просить   скасувати
вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове  рішення,  яким
задовольнити  позовні  вимоги,   посилаючись  на  порушення   норм
матеріального та процесуального права.
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Як встановлено матеріалами справи,  в липні 2004р.  згідно  з
планом  роботи  Державної  інспекції  з  контролю  за   цінами   в
Черкаській області за II півріччя 2004р. була проведена  перевірка
дотримання відповідачем мінімальних цін на  цукор-пісок  при  його
реалізації, затверджених постановами КМУ  №  368  від  02.06.2000р
( 368-2000-п ) (368-2000-п)
        . та №  142  ( 142-2002-п ) (142-2002-п)
          від  15.02.2002р.  "Про
деякі питання  державного  регулювання  виробництва  і  реалізації
цукру", про що було складено  акт  НОМЕР_2  від  14.07.2004р..  За
результатами перевірки Державною  інспекцією з контролю за  цінами
в  Черкаській  області  08.08.2004р.  було  винесено  рішення  про
застосування  до   позивача   штрафних   санкцій   за   реалізацію
цукру-піску квоти А  з  буряків  урожаю  жовтня-грудня  2003р.,  в
кількості 450 кг. По ціні 2, 316 грн. за 1 кг., 250  кг.  Ро  ціні
2,20 грн. за 1 кг., 6000 кг. По ціні 2,35 грн. за 1 кг., 1600  кг.
По ціні 2,20 грн. за 1 кг., 400 кг. По ціні 2,35  грн.  за  1  кг.
2300 кг. По ціні 2,30 грн. за 1 кг., 3700 кг. По ціні  2,06   грн.
за 1 кг з урахуванням ПДВ, що є  нижчою  встановленої  мінімальної
ціни на нього 2 грн. 37 коп., діючої  в  визначеному  періоді,  на
загальну суму 33 215 грн. 22 коп.
     Відповідно  до  статті  6  Закону   України   "Про   ціни   і
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
         передбачено, що в народному господарстві
застосовуються  вільні  ціни  і  тарифи,  державні  фіксовані   та
регульовані ціни і тарифи. Статтею 7  та  8  вищевказаного  Закону
передбачено, що вільні ціни і тарифи встановлюються  на  всі  види
продукції,  товарів  і  послуг,   за   винятком   тих,   по   яких
здійснюється   державне  регулювання  цін  і   тарифів.   Державне
регулювання  цін  і  тарифів  здійснюється  шляхом   встановлення:
державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів)
або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів  та
іншими методами, введеними Кабінетом Міністрів України.
     Згідно положень статті 4 Закону,  Кабінет  Міністрів  України
забезпечує  здійснення  в  республіці  державної   політики   цін,
визначає перелік продукції, товарів і послуг,  державні  фіксовані
та регульовані ціни і тарифи, на які  затверджуються  відповідними
органами державного  управління,  крім  сфери  телекомунікації  та
визначає  повноваження  органів  державного  управління  в  галузі
встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю  за
цінами (тарифами).
     Статтею  3   Закону   України   "Про   державне   регулювання
виробництва  і  реалізації  цукру"  ( 758-14 ) (758-14)
           №   758-ХIУ   від
17.06.1999р. зі змінами і доповненнями  визначено,  що  мінімальна
ціна на цукор квоти А  визначається  щорічно  Кабінетом  Міністрів
України за пропозиціями  Міністерства  агропромислового  комплексу 
України  з  урахуванням  базисної  цукристості  та  встановлюється
щорічно до 1 січня  поточного  року  із  застосуванням  щомісячних
індексів інфляції.
     Постановою Кабінету Міністрів України № 142  від  15.02.2002р
( 142-2002-п ) (142-2002-п)
        . "Деякі питання державного регулювання  виробництва
і реалізації  цукру" було затверджено мінімальну ціну на цукор, що
відповідає   вимогам  ДСТУ-2316-93,  ДСТУ-2213-93,   починаючи   з
01.09.2002р., на рівні 2370 грн. за 1 тонну.
     Постановою Кабінету Міністрів України № 1977 від  25.12.2002р
( 1977-2002-п ) (1977-2002-п)
        .   "Про   державне   регулювання   виробництва   і
реалізації цукру" з 01.09.2003р. було  визначено  тотожний  рівень
мінімальної ціни на цукор квоти А.
     Відповідальність за  порушення  умов  реалізації  цукру  було
визначено п. 3 статті 9 Закону України "Про  державне  регулювання
виробництва  і  реалізації  цукру"  ( 758-14 ) (758-14)
        ,  в   якому   чітко
визначено, що у разі поставок  цукру  на  внутрішній  ринок  понад
встановлену квоту або реалізації його  за  цінами,  що  нижчі  від
визначеної мінімальної ціни, з суб"єкта підприємницької діяльності
стягується штраф у розмірі подвійної  вартості  цукру,  реалізація
якого здійснена з порушенням встановленого порядку.
     Судами  було  вірно  встановлено,   що   позивач   реалізував
цукор-пісок по ціні, що нижча встановленої мінімальної ціни (2, 37
грн. за 1 кг.) на загальну суму 33 215 грн. 22 коп.
     Таким чином, суди дійшли  вірного  висновку   про  відмову  в
задоволенні позовних  вимог  Сільськогосподарського  товариства  з
обмеженою відповідальністю "Піщальники".
     Відповідно до ст. 224 Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових  рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
     Керуючись  ст.ст.   220,  220-1,   221,  224,   231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
     У Х В А Л И Л А :
     Касаційну   скаргу   Сільськогосподарського   товариства    з
обмеженою відповідальністю "Піщальники" залишити без  задоволення,
а   постанову   господарського   суду   Черкаської   області   від
04.10.2006р.  та  ухвалу  Київського   міжобласного   апеляційного
господарського суду від 14.04.2006р. - без змін.
     Ухвала  набирає  чинності  з  моменту   її   проголошення   і
оскарженню не підлягає.
     Судді :