ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Iменем України
"12"червня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у
складі колегії суддів:
Головуючого Федорова М.О.
Суддів Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
секретар судового засідання Ярцева С.В.
за участю представників згідно протоколу судового засіданні
від 12.06.07р. (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 26.05.2005року та рішення господарського
суду Львівської області від 23.03.2005 року
у справі № 5/319а-23/33
за позовом ТОВ "Галичбудмонтаж"
до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.
Львова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж"
звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до
Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0006501930/0
від 27.11.2003р.
Рішенням Господарського суду Львівської області від
23.03.2005р. у справі №5/319-23/33, яке залишено без змін
постановою Львівського апеляційного господарського суду від
26.05.2005, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх
інстанцій Державна податкова інспекція у Галицькому районі м.
Львова оскаржила їх у касаційному порядку. В своїй касаційній
скарзі просить скасувати постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 26.05.2005року та рішення господарського
суду Львівської області від 23.03.2005 року у справі №
5/319а-23/33 та передати справу на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами при вирішені спору
по даній справі порушено норми матеріального права. Обгрунтовуючи
свою касаційну скаргу відповідач наголошує на те, що при
проведенні перевірки ДПI встановлено порушення позивачем пп. 5.3.1
п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
стосовно граничного строку сплати узгодженої
суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у
розмірі 7 3 грн. та встановлено затримку сплати на 172 календарні
дні, з приводу чого у акті перевірки нараховано суму штрафу в
розмірі 36,50 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у
судовому засіданні представників сторін, розглянувши та
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на
підставі акту перевірки № 533 від 27.11.2003р. прийнято
повідомленням-рішення від 27.11.2003р. №0006501930/0 на підставі
підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
за затримку на 172
календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання в розмірі 73 грн., відповідачем визначено
позивачу штраф в розмірі 50% в сумі 36,50 грн. за платежем податок
на додану вартість.
В акті констатовано, що за перевірений період з 02.02.2002
року по 22.04.2002 року перевіркою виявлено порушення вимог
пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій
виходили з того, що відповідачем не обгрунтовано доказами
несвоєчасність сплати позивачем узгоджених сум податкових
зобов'язань по податку на додану вартість та не підписано
позивачем акт перевірки № 533 від 27.11.2003р. (а.с.10).
Проте визнати такий висновок обгрунтованим не можна з огляду
на таке.
Відповідно до ст.7 п. 7.7. п. п. 7.7.1. Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997р.
№168/97ВР, сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа
місяця, що настає за звітнім періодом.
Пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами " ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.200 року № 2181-III (із
змінами і доповненнями), встановлено строки узгодженого
податкового зобов'язання, тобто платник податків зобов'язаний
самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у
поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних
днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку,
передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 Закону України для
подання податкової декларації.
Як вбачається з перевірки своєчасності сплати сум узгодженого
зобов'язання згідно поданої звітності по податку на додану
вартість за період з 02.02.2002р. по 22.07.2002р., ТОВ
"Галичбудмонтаж" несвоєчасно в порушення вимог п. п. 5.3.1 п.5.3
ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000року №2181-111, несвоєчасно подало
податкову декларацію по податку на додану вартість з затримкою на
172 календарні дні, що призвело до не поступлення коштів по
податку на додану вартість по особовій картці платника.
Відповідно до 1 п.п.17.1.7 п.17 ст.17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р.
передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену
суму податкового зобов'язання протягом граничних строків,
визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний
сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90
календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку
сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі
двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, за несвоєчасну сплату податків до бюджету на підставі
п. п. 17.7. ст.17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами " ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р. до ТОВ
"Галичбудмонтаж" вірно, дотримуючись діючого законодавства,
застосовано штрафну санкцію в сумі 36,50 грн.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені в акті
перевірки неточності і невідповідності не є підставою для
скасування повідомлення-рішення, оскільки фактично виявлено
порушення закону.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга Державної податкової
інспекції у Галицькому районі м. Львова підлягає частковому
задоволенню, а Львівського апеляційного господарського суду від
26.05.2005року та рішення господарського суду Львівської області
від 23.03.2005 року у справі № 5/319а-23/33 скасуванню, з
ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних
вимог.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного
судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому
районі м. Львова задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
26.05.2005року та рішення господарського суду Львівської області
від 23.03.2005 року у справі № 5/319а-23/33 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий (підпис) М.О.Федоров
Судді (підпис) А.Ф.Брайко
(підпис) Г.К.Голубєва
(підпис) О.В.Карась
(підпис) А.О.Рибченко
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного суду України М.О. Федоров