ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     6 червня 2007 року м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Суддів:
     Харченка В.В.
     Гончар Л.Я.
     Кравченка О.О.
     Васильченко Н.О.
     Костенка М.I.
     розглянувши  у  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від
26  квітня  2006  року  по  справі  за  позовом  ОСОБА_1  до  ВДВС
Полтавського   районного   управління   юстиції   про    стягнення
матеріальної та маральної шкоди, -
                           встановила:
     ОСОБА_1 звернувся до суду  з  позовом  до  ВДВС  Полтавського
районного  управління  юстиції  про  стягнення   матеріальної   та
моральної шкоди.
     В обгрунтування своїх вимог заявник  вказував  на  те,  що  в
грудні 2002 року на прилюдних торгах був проданий належний йому на
праві особистої власності будинок АДРЕСА_1 і майно яке знаходилось
у заставі в АБ "Приватбанк". Проведенням торгів займався державний
виконавець ВДВС Полтавського РУЮ Голофаев Ю.А.,  який  зловживаючи
своїм службовим становищем виніс 20 грудня 2002 року постанову про
переоцінку  заставленого  майна,  зменшивши  безпідставно  на  30%
стартову ціну заставленого майна, яке було реалізоване з прилюдних
торгів по заниженій ціні, чим йому було завдано матеріальну  шкоду
на суму 42 826 грн.46 коп.
     Просив суд стягнути з ВДВС Полтавського РУЮ па  його  користь
42 826 грн. 41 коп. матеріальної та 10 000 грн. моральної шкоди.
     Постановою Октябрьського районного  суду  м.  Полтави  від  6
лютого 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено  частково.  Постановлено
відшкодувати  за  рахунок  держави,  шляхом   списання   Державним
Казначейством   України   у   безпірному   порядку    з    єдиного
казначейського  рахунку  Державного  бюджету  України  на  користь
ОСОБА_1  21  574  грн.  70  коп.  матеріальної  шкоди,  2000  грн.
моральної  шкоди,  а  всього;  23  574  грн.  70   коп.   завданих
незаконними  діями  державним  виконавцем  ВДВС  Полтавського  РУЮ
Голофаева Ю.А..
     Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області 26 квітня  2006
року апеляційна скарга Управління Державного Казначейства  України
у  Полтавській  області,  відділення  Державного  казначейства   у
Полтавському районі задоволена частково,  постанова  Октябрьського
районного суду м. Полтави від 6  лютого  2006  року  скасована,  а
провадження у справі закрито.
     Не  погоджуючись   з   зазначеним   вище   судовим   рішенням
апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся з касаційною  скаргою  до
Вищого адміністративного суду України, з посиланням  на  порушення
судом норм процесуального права.
     Заявник в  касаційній  скарзі  просив  скасувати  оскаржуване
судове рішення та постановити нове, про задоволення позову.
     Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
     Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те,  що
постанова державного виконавця ВДВС від 20 грудня  2002  року  про
переоцінку заставленого майна заявником не  оскаржувалася.  Згідно
ч.2 ст.21 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         вимоги про відшкодування  шкоди,
заподіяної  протиправними  рішеннями,   діями   чи   бездіяльністю
суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод  та
інтересів  суб'єктів  публічно-правових  відносин,   розглядаються
адміністративним судом, якщо вини заявлені в одному провадженні  з
вимогою  вирішити  публічно-правовий  спір.  Iнакше   вимоги   про
відшкодування шкоди вирішуються судами в  порядку  цивільного  або
господарського судочинства. Вирішуючи  спір  по  суті  суд  першої
інстанції не врахував вимог ч.2 ст,21 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          та
помилково   розглянув   справу   в    порядку    адміністративного
судочинства. Відповідно до п.1 ч. 1 ст.157 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        
суд  закриває  провадження  у  справі,  якщо  справу  не  належить
розглядати в порядку адміністративного судочинства.
     Згідно  з  ч.3  ст.211  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          підставами
касаційного оскарження є порушення  судом  норм  матеріального  чи
процесуального права.
     Оскільки доводи касаційної скарги не  спростовують  висновків
суду і не свідчать про неправильність  судового  рішення,  колегія
суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
     Керуючись  ст.  ст.  211,  220-1  Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , колегія суддів, -
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1  відхилити,  а  ухвалу  Апеляційного
суду Полтавської області від 26  квітня  2006  року  залишити  без
змін.
     Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
     Судді: (підписи)
     З оригіналом згідно.
     Суддя
     Вищого адміністративного
     суду України Л.Я. Гончар