ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2007 року,, №К-2015/06 м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого- судді: Бутенка В.I.
суддів: Штульмана I.В., Лиски Т.О., Мироненко О.В., Сороки
М.О.,-
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Медведєвої Оксани Анатоліївни,- представника відкритого
акціонерного товариства (далі-ВАТ) "Сімферопольський Райагрохім",
на ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18
квітня 2005 року у справі за скаргою ВАТ "Агрохімцентр",
зацікавлена особа ВАТ "Сімферопольський Райагрохім" на дії
державного виконавця і начальника Київського відділу державної
виконавчої служби (далі - ВДВС) Сімферопольського міського
управління юстиції,-
встановила:
04.06.2004 року ВАТ "Агрохімцентр" звернулося до суду зі
скаргою на дії державного виконавця ВДВС Київського районного
управління юстиції міста Сімферополя Савенка Е.Е. та начальника
того ж відділу Демченко I.I., пов'язані з винесенням ними постанов
про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню
визнаної ВАТ "Сімферопольський Райагрохім" претензії. Вимоги
мотивовані тим, що незважаючи на рішення Київського районного суду
від 12.02.2004 року, яким визнано неправомірним та скасовано
постанову державного виконавця від 02.09.2003 року про відмову у
відкритті виконавчого провадження на підставі визнаної ВАТ
"Сімферопольський Райагрохім" претензії, державний виконавець
знову виніс постанову аналогічного змісту. На момент пред'явлення
претензії до виконання в органи державної виконавчої служби, діяв
п.12 ст.18-1 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
, згідно якого претензія була виконавчим документом.
Посилаючись на вказані обставини, голова правління ВАТ
"Агрохімцентр" просив скасувати постанови від 25.05.2004 року про
відмову у відкритті виконавчого провадження.
Рішенням Київського районного суду М.Сімферополя від 12
листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2005 року, скарга ВАТ
"Агрохімцентр"
задоволена частково. Постанови державного виконавця ВДВС
Київського районного управління юстиції міста Сімферополя Савенка
Е.Е. та начальника того ж відділу Демченко I.I. від 25.05.2004
року визнані неправомірними та скасовані.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, Медведєва
О.А.,-представник ВАТ "Сімферопольський Райагрохім", подала
касаційну скаргу до Верховного Суду України, який своїм листом від
06.10.2005 року передав її разом зі справою для вирішення до
Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня
2007 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по
ній відкрито касаційне провадження.
У касаційній скарзі представник ВАТ "Сімферопольський
Райагрохім", посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права, просить скасувати постановлені судові
рішення та передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких
підстав.
Судом встановлено, що 18.06.2003 року ВАТ "Агрохімцентр"
направив до ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції
відповідь ВАТ "Сімферопольський Райагрохім" про визнання претензії
№ 149 від 23.05.2003 року.
Постановою державного виконавця від 02.09.2003 року у
відкритті виконавчого провадження було відмовлено за тих підстав,
що відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
визнана претензія не є виконавчим документом. Вказана
постанова була оскаржена ВАТ "Агрохімцентр" і рішенням Київського
районного суду від 12.02.2004 року вказану постанову визнано
неправомірною та скасовано. На державного виконавця покладено
обов'язок вирішити питання про відкриття виконавчого провадження в
порядку глави 3 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
.
14.05.2004 року державним виконавцем винесено постанову про
відкриття виконавчого провадження по виконанню визнаної претензії
№ 130-01ю/449 від
15.04.2003 року про зобов'язання ВАТ "Сімферопольський
Райагрохім" повернути ВАТ "Агрохімцентр" 139678 грн. 95 коп., яку
постановою начальника ВДВС Сімферопольського міського управління
юстиції від
25.05.2004 року скасовано в зв'язку з тим, що претензія за
формою та змістом не відповідала вимогам ст.19 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
та відсутністю підстав
застосовування мір примусового стягнення боргу, так як визнання
претензії означає згоду боржника добровільно сплатити борг.
Постановою державного виконавця від 25.05.2004 року відмовлено в
прийнятті до провадження визнаної претензії № 130-01ю/449 та
відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню за
наступними підставами: "виконавчий документ не відповідає вимогам
ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
-
п.п.1,3,5,6 ч.і вказаної статті, а також претензія визнана в
добровільному порядку в зв'язку з чим не підлягає примусовому
виконанню.
На думку колегії суддів, претензія ВАТ "Агрохімцентр" і
надана на неї відповідь ВАТ "Сімферопольський Райагрохім"
відповідають вимогам ст.19 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, містять в собі найменування посадової
особи, яка їх надала; найменування боржника та стягувача; їх
місцезнаходження. Iнші вимоги, такі як - ідентифікаційний код
суб'єкта
господарської діяльності, час вступу рішення в законну силу,
строк надання документу до виконання, не носять обов'язкового
характеру, до того ж частина із них відноситься до рішень.
Відповідно до п.12 ст.18 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, станом на 18.06.2003 року платіжна
вимога, акцептована платником є виконавчим документом.
Задовільняючи скаргу ВАТ "Агрохімцентр", суд правильно
виходив з того, що відповідно до ст.8 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у редакції, чинній на
час виникнення спірних правовідносин, про результати розгляду
претензії заявник повідомляє письмово.
Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про
перерахування визнаної суми, то через 20 днів після її отримання
така відповідь є підставою для примусового стягнення
заборгованості Державною виконавчою службою в порядку,
встановленому Законом України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
.
За таких обставин суд першої інстанції правильно задовольнив
скаргу заявника, а суд апеляційної інстанції вірно залишив в силі
це рішення суду першої інстанції, оскільки у такому випадку
виконавче провадження має відкриватися на підставі п.З ст.18
Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, а
виконавчим документом відповідно до вимог ч.5 ст.8 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є відповідь боржника
про визнання претензії.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не допустив порушень
норм матеріального і процесуального права при ухваленні
оскаржуваного судового рішення, тому підстави для його скасування
чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст.222,223,230,231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,-
ухвалила:
Касаційну скаргу Медведєвої Оксани Анатоліївни,- представника
ВАТ "Сімферопольський Райагрохім" - залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18
квітня 2005 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст.236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя: I.В.Штульман