Iменем України
УХВАЛА
"06" червня 2007 р. Справа № 9/6/318-НА
к/с № К-15865/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий Нечитайло О.М.
Судді Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчук О.А.
Степашко О.I.
при секретарі судового засідання Гончаренко Р.С.
за участю представників:
позивача: Янчук С.В., дов. від 25.10.2004р. № 22
відповідача: Давидко Н.М., дов. від 04.06.2007р.
№ 20481/9/10
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції
у
м. Хмельницькому
на ухвалу Житомирського апеляційного
господарського суду
від 09.02.2006р.
у справі № 9/6/318-НА
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Хекро Пет ЛТД"
до Державної податкової інспекції у
м. Хмельницькому
про визнання недійсними податкового
повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет ЛТД"
(надалі - позивач, ТОВ "Хекро Пет ЛТД") звернулось до
господарського суду Хмельницької області із позовом до Державної
податкової інспекції у м. Хмельницькому (надалі - відповідач, ДПI
у м. Хмельницькому) про визнання недійсним акту ненормативного
характеру, а саме податкового повідомлення-рішення від
21.09.2004р. № 0000732303/0/5712.
Постановою господарського суду Хмельницької області (із
врахуванням уточнення позовних вимог) від 09.11.2005р. (суддя
Олійник Ю.П.), яка залишена без змін ухвалою Житомирського
апеляційного господарського суду від 09.02.2006р. у справі №
9/6/318НА (судова колегія у складі: головуючий Веденяпіна О.А.,
судді: Iоннікова I.А., Черпака Ю.К.) позов задоволено, скасовано
податкове повідомлення-рішення ДПI у м. Хмельницькому від
21.09.2004р. № 0000732303/0/5712, стягнуто з Державного бюджету на
користь позивача 203,00грн. судових витрат.
Вказані судові рішення аргументовані тим, що висновки акту
перевірки на підставі яких прийнято оспорюване податкове
повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства
України, а саме нормативним приписам Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Позивач заперечення на касаційну скаргу ДПI у м.
Хмельницькому не надав.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлені такі фактичні обставини справи.
За результатами проведеної позапланової документальної
перевірки позивача з питань правомірності заявлених до
відшкодування сум ПДВ, відповідачем складений акт від 17.09.04 р.
№2360/233-309603 "Про результати позапланової документальної
перевірки з питань правомірності заявлених до відшкодування сум
ПДВ ТОВ "Хекро Пет ЛТД".
Даним актом встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
03.04.1997р. із змінами та доповненнями., так як від'ємне значення
по ПДВ за травень 2003р. виникло за рахунок того, що позивач
включив до складу податкового кредиту ПДВ по податкових накладних,
по яких направлено запити і отримано відповіді, що не
підтверджують податковий кредит на загальну суму 1 140 000,00
грн., а саме: за податковими накладними № 1 на суму 2 050 200,00
грн., в т.ч. ПДВ 410400,00 грн.; №2 на суму 1366800,00 гра, в т.ч.
ПДВ 273 600,00 грн, № 3 на суму 2 280 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 456
000,00 грн.
Відповідачем зроблено висновок про те, що позивач не має
права на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 1 140
000,00 грн. в зв'язку з неможливістю встановлення сплати ПДВ до
бюджету при здійсненні фінансово-господарської операції по всьому
ланцюгу продажу товару з причини визнання постачальника ТОВ "Аверс
Компанії" банкрутом.
На підставі вказаних висновків, відповідачем прийнято
податкове повідомлення-рішення від 21.09.2004р. №
0000732303/0/5712, яким у позивача виявлено завищення суми
бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1
140 000,00 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін,
розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий
адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення
касаційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного закону, не дозволяється
включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними
деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт
(послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування
коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Підпунктом 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 коментованого закону, датою
виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
- дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Таким чином виходячи з викладеного, судова колегія Вищого
адміністративного суду України дійшла висновку, що згідно норм
діючого податкового законодавства України можливість віднесення
платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх
сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової
накладної, виписаної особою, яка зареєстрована в якості платника
ПДВ і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у
позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на
формування податкового кредиту за проведеними господарськими
операціями. Крім того, відповідно до довідки про результати
позапланової перевірки ТОВ "Хекро-Трейд" (безпосереднього
конрагента позивача по проведеним господарським операціям) за
період з 01.05.2003р. по 31.05.2003р. № 27 від 29.09.2003р.
встановлено, що останнім суми ПДВ по накладних, виданих позивачу,
включені ТОВ "Хекро-Трейд" до податкових зобов'язань, відображені
в Книзі обліку продажу товарів (витяг з якої надано в матеріали
справи) та відповідають даним податкової Декларації з ПДВ за
травень 2003р.
За таких обставин та виходячи з того, що Закон України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не ставить в залежність
можливість включення до податкового кредиту сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва, від їх фактичної
сплати до бюджету продавцем товарів (робіт, послуг), судова
колегія Вищого адміністративного суду дійшла висновку, що
посилання відповідача на відсутність у позивача права на
податковий кредит у зв'язку із непідтвердженням перерахування до
бюджету сум податку на додану вартість по ланцюгу придбання є
необгрунтованими.
За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного
суду України вважає, що господарський суд Хмельницької області та
Житомирський апеляційний господарський суд дійшли правильних
юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і
відповідним чином застосували до спірних правовідносин норми
матеріального права.
За таких обставин, касаційна скарга Державної податкової
інспекції у м. Хмельницькому підлягає залишенню без задоволення, а
постанова господарського суду Хмельницької області від
09.11.2005р. та ухвала Житомирського апеляційного господарського
суду від 09.02.2006р. у справі № 9/6/318-НА - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Хмельницькому на постанову господарського суду Хмельницької
області від 09.11.2005р. та ухвалу Житомирського апеляційного
господарського суду від 09.02.2006р. у справі № 9/6/318-НА -
залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Хмельницької області від
09.11.2005р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського
суду від 09.02.2006р. у справі № 9/6/318-НА - залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не
може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий суддя: Нечитайло О.М.
Судді Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчук О.А.
Степашко О.I.