ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Чалого С.Я.
при секретарі: Білій-Грошко О.А.
за участю:
представника ДПI у Дарницькому районі м. Києва - Яковенко
I.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою прокурора Дарницького району м.Києва на
постанову Київського апеляційного господарського суду м.Києва від
30 травня 2005 року у справі №20/547 за позовом прокурора
Дарницького району м.Києва в інтересах держави в особі Державної
податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва до товариства з
обмеженою відповідальністю "Прок", третя особа - районна державна
адміністрація у Дарницькому районі м. Києва, про скасування
державної реєстрації, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2004 року заступник прокурора Дарницького району
м.Києва в інтересах дерави в особі ДПI у Дарницькому районі
м.Києва звернувся до суду з позовом до ТОВ "Прок", в якому, з
урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати державну
реєстрацію відповідача, припинити юридичну особу-ТОВ "Прок" та
виключити його з Єдиного державного реєстру підприємств та
організацій України.
Прокурор позовні вимоги обгрунтовував тим, що відповідач не
повідомив про зміну свого місцезнаходження, що не дає можливості
органам державної податкової інспекції контролювати правильність
обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податків і
зборів.
Рішенням господарського суду м.Києва від 29 грудня 2004 року
позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30
травня 2005 року скасовано рішення суду першої інстанції та
ухвалено нове судове рішення, яким в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду прокурор
Дарницького району м.Києва подав касаційну скаргу, в якій просить
постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.
2005 р. скасувати, посилаючись на порушення апеляційним судом норм
матеріального права, а рішення господарського суду м.Києва від
29.12.2004 р. як законне і обгрунтоване залишити в силі.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального
права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 42 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка
не заборонена законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Прок" було
зареєстроване Дарницькою районною державною адміністрацією
28.12.1996р. за адресою м.Київ, вул.Харківське шосе, 21. ДПI у
Дарницькому районі м.Києва відповідно до акту від 03 грудня
2004року та акту від 21 грудня 2004року факт незнайдення за
юридичною адресою було встановлено відсутність відповідача за
названою адресою.
Як встановлено апеляційним судом, ТОВ "Прок" листом від 19
січня 2004року за №1 повідомило ДПI у Дарницькому районі м. Києва
про зміну своєї юридичної адреси на нову - м.Київ вул.П.Тичини
12-В кв.108 (а.с.61), у зв'язку з чим заступником начальника ДПI у
Дарницькому районі м. Києва було направлено ТОВ "Прок"
повідомлення від 28 січня 2004року за №2190\10\19-005 про
необхідність реєстрації (перереєстрації) за новою адресою - м.
Київ вул.П.Тичини 12-В, кв.108.(а.с.63).
Крім того, в зв'язку з існуванням судових спорів між
засновниками ТОВ "Прок", його директор ОСОБА_1. своїм зверненням
від 07 липня 2004 року (вих.№ 5) повідомляв ДПI у Дарницькому
районі м. Києва, що підприємство не може знаходитися за своєю
первісною юридичною адресою, тому просив відповіді на його запити
направляти на нову адресу м. Київ, вул.П.Тичини, 12-В,
кв.108.(а.с.60).
Крім того, в звітах про діяльність підприємства, які
подавались ТОВ "Прок" до ДПI у Дарницькому районі м. Києва,
зазначено місцезнаходження платника податку ТОВ "Прок" - м.Київ,
вул.П.Тичини, 12-В, кв.108.(а.с. 68-71), за якою ДПI у Дарницькому
районі м.Києв здійснювалося листування щодо прийняття звітності
(а.с.66).
Матеріали справи не містять в собі жодних доказів про те, що
ДПI у Дарницькому районі м. Києва відмовляло ТОВ "Прок" в
прийнятті звітності через зазначення неправильного
місцезнаходження платника податків.
Зазначені обставини свідчать про те, що ДПI у Дарницькому
районі м. Києва достовірно знало про фактичне місцезнаходження ТОВ
"Прок", та фактично прийняло до уваги заяви відповідача про зміну
свого місцезнаходження.
Разом з тим, суду першої інстанції не було відомо про
зазначені вище обставини.
Апеляційним судом встановлено, що ТОВ "Прок" є позивачем до
Приватного підприємства "Авто Студія" та ТОВ "Нік-Трейд" у справі
№27\20 про визнання недійсними договорів міни та купівлі-продажу,
за якими було відчужено нежитлове приміщення за адресою м.Київ,
вул.Харківське шосе, 21, та про повернення цього приміщення ТОВ
"Прок". В грудні 2004 року дану справу було повернуто до
господарського суду м.Києва для подальшого розгляду.
Таким чином, на момент прийняття судом першої інстанції
рішення відповідач в судовому порядку вимагав повернення
приміщення, яке було зазначено в реєстраційних документах як його
місцезнаходження.
Зазначені обставини свідчать, що ТОВ "Прок" у судовому
порядку вимагає повернення приміщення, в якому воно здійснювало
свою діяльність, та зазначеного як його місцезнаходження.
Також судом першої інстанції не враховано, що відповідно до
ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 05 липня 2004 р. з
метою забезпечення позову ТОВ "Прок" до ОСОБА_2. про зобов'язання
повернути безпідставно отримане майно, взагалі було заборонено
здійснювати будь-які дії щодо ліквідації ТОВ "Прок" та виключення
цього товариства з Єдиного державного реєстру (а.с.73), а жодних
доказів стосовно скасування цієї заборони сторонами не подано.
Суд першої інстанції розглянув справу у відсутність
відповідача через сім днів після надходження позовної заяви, не
застосувавши вимоги п.1 ч.1 ст.77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відповідно до якої господарський суд відкладає в межах строків,
встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи в зв'язку з
нез'явленням в засідання представників сторін, інших учасників
процесу.
Згідно ч.1 ст.238 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення
господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути
застосовані уповноваженими органами державної влади або органами
місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції,
тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру,
спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та
ліквідацію його наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.239 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
органи державної влади та органи місцевого
самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку,
встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів
господарювання, зокрема таку адміністративно-господарську санкцію,
як скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта
господарювання.
Статтею 247 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання
діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до
нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у
вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його
ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта
господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для
ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59
цього Кодексу.
Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, адміністративно-господарські санкції можуть бути
застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з
дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня
порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил
здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених
законом.
Як вбачається з матеріалів справи, директор ТОВ "Прок"
ОСОБА_1. в своїй заяві ще 18 квітня 2002 року повідомив ДПI
Дарницького райнону м.Києва про те, що ТОВ "Прок" не може
здійснювати свою господарську діяльність за своєю юридичною
адресою по вул. Харківське шосе, 21, оскільки це приміщення було
захоплене співробітниками охоронної служби фірми "Авто Студія"
(а.с.55).
Позовна заява про скасування державної реєстрації подана
прокурором до господарського суду м. Києва 22 грудня 2004року,
тобто більше ніж через два роки після того, як відповідач - ТОВ
"Прок" повідомив ДПI про неможливість знаходження за своєю
юридичною адресою.
Таким чином, адміністративно-господарська санкція була
застосована після закінчення строку, передбаченого ст.250
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Згідно ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ) (755-15)
підставами для постановлення судового рішення щодо припинення
юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи,
зокрема є:
неподання протягом року органам державної податкової служби
податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно
до закону;
наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність
юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ) (755-15)
, якщо до
Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність
юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання
реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну
особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у
разі одержання державним реєстратором від органу державної
податкової служби повідомлення встановленого зразка про
відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний
реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих
днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про
підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання
повідомлення від органу державної податкової служби, направити
рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про
необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки
про підтвердження відомостей про юридичну особу.
У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання
дата одержання державним реєстратором реєстраційної картки від
юридичної особи або найменування органу державної податкової
служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи
за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення.
У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого
листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної
особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом
місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення
реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну
особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного
реєстру запис про відсутність юридичної особи за її
місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження
відомостей про юридичну особу.
Отже, вирішуючи питання про можливість застосування
адміністративно-господарської санкції у вигляді скасування
державної реєстрації на підставі наявного такого правопорушення,
як неподання юридичною особою відомостей про зміну свого
місцезнаходження слід виходити з того, що дане правопорушення є
причиною виникнення такої підстави винесення рішення про
скасування державної реєстрації, як наявність в Єдиному державному
реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її
місцезнаходженням, а тому хоча і може бути порушенням
законодавства, як і безліч інших, ще не є самостійною підставою
прийняття судом відповідного рішення.
Таким чином, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що
передбачені законом підстави для скасування державної реєстрації
відповідача - відсутні .
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом
апеляційної інстанцій не було допущено порушень норм матеріального
і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні
процесуальних дій, а тому на підставі ч.1 ст. 224 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
касаційну скаргу
слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 220, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу прокурора Дарницького району м.Києва
залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду м.Києва від 30 травня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку,
визначених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді