ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П.,
Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою Ювілейної селищної ради Дніпропетровського
району Дніпропетровської області на ухвалу апеляційного суду
Дніпропетровської області від 27 квітня 2006 року, у справі №
2-8/06 за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Дніпропетровської
районної державної адміністрації, Ювілейної селищної ради, про
стягнення компенсаційних сум за комунальні послуги, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу освіти
Дніпропетровської районної державної адміністрації, Ювілейної
селищної ради, про стягнення компенсаційних сум за комунальні
послуги у розмірі 1395,45 грн.
Постановою Дніпропетровського районного суду
Дніпропетровської області від 28 лютого 2006 року позов задоволено
частково. Стягнуто з Ювілейної селищної ради на користь позивача
компенсаційні суми за комунальні послуги за період з серпня 2000
року по червень 2004 року включно в розмірі 1237,26 грн. В
задоволенні іншої частини позову відмовлено.
На зазначене рішення Ювілейною селищною радою була подана
апеляційна скарга, яка ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської
області від 27 квітня 2006 року була залишена без розгляду
внаслідок відмови в поновленні строку на апеляційне оскарження.
У касаційній скарзі Ювілейна селищна рада просить скасувати
ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення норм
процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом
апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з
наступного.
Відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
Про апеляційне оскарження рішення суду першої
інстанції спочатку подається заява. Обгрунтування мотивів
оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в
апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження постанови суду
першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її
проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з
дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову
суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після
подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може
бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне
оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для
подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне
оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків,
встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд
апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде
підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на
постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської
області від 28 лютого 2006 року була подана 13.03.2006, тобто з
порушенням строку.
Твердження скаржника про те, що апеляційна скарга була подана
до суду 10.03.2006 матеріалами справи не підтверджується.
Як свідчить протокол судового засідання, у засіданні
Дніпропетровського районного суду 28 лютого 2006 року брав участь
представник Ювілейної селищної ради Посяда В.Т. Отже, скаржникові
було відомо про прийняте рішення і отримання копії постанови
09.03.2006 не може вважатися поважною причиною пропуску строку на
апеляційне оскарження. Крім того, таке твердження скаржника нічим
не доведено.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком
апеляційного суду про те, що в суду не було підстав для поновлення
пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження і
апеляційна скарга підлягала залишенню без розгляду.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судом апеляційної
інстанції при розгляді справи допущені порушення норм
процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм
процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Ювілейної селищної ради Дніпропетровського
району Дніпропетровської області відхилити, а ухвалу апеляційного
суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2006 року залишити
без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку,
визначених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: