У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.06.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2005р.
та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
26.12.2006р. у справі № 29/9
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіж"
до:
1) Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.
Києва,
2) Головного управління Державного казначейства України в м.
Києві,
за участю Прокуратури Оболонського району міста Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та
стягнення 1 000 000 грн.,
за участю представників:
позивача - Ткаченко П. В.,
відповідача-1 - Вакуленчик I. Л., Назарова О. П., Ярмак М.
М.,
відповідача-2 - не з'явились,
Прокуратури Оболонського району міста Києва - не з'явились,
Генеральної прокуратури України - Чубенко В. В.,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубіж" подано
позов, з урахуванням послідуючих уточнень, про стягнення з
Державного бюджету України 1 000 000 грн. бюджетної заборгованості
з податку на додану вартість за січень 2004р. та визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової
інспекції у Оболонському районі м. Києва №
662350/0/23/503-/32107689/ від 28.07.2004р. про завищення суми
бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 000 000 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2005р.,
залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 26.12.2006., у справі № 29/9 позов задоволено.
Судові рішення мотивовані тим, що в матеріалах справи наявні
документи про підтвердження місцезнаходження позивача за юридичною
адресою; на момент включення позивачем сум ПДВ до складу
податкового кредиту та під час проведення перевірки податковим
органом документи, які підтверджують правомірність такого
включення були наявні; по господарській операції позивача з ТОВ
"НВК Маяк" останнє сплатило ПДВ до бюджету повністю.
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва,
не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій,
подала касаційну скаргу, з урахуванням змін до неї, в якій просить
їх скасувати, направити справу на новий розгляд посилаючись на
порушення норм матеріального права, а саме ст. 19 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубіж", Головне
управління Державного казначейства України в м. Києві та
Прокуратура Оболонського району міста Києва заперечення на
касаційну скаргу не подали.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх
представників позивача, першого відповідача та Генеральної
прокуратури України, Вищий адміністративний суд України приходить
до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по
слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті
проведеної документальної позапланової перевірки правильності
обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на
додану вартість за січень 2004р. Державною податковою інспекцією у
Оболонському районі м. Києва складено акт № 1133/23-503-32107689
від 28.07.2004р. в якому у зв'язку із проведенням експортних
операцій виявлено безпідставне в порушення пп. 7.4.5. п. 7.4. ст.
7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
віднесення позивачем до податкового кредиту за вказаний період
суми ПДВ в розмірі 1 000 000 грн. і, як наслідок, встановлено
завищення бюджетного відшкодування по вказаному податку в
зазначеному розмірі. Крім того, а акті зазначено про фактичне
незнаходження позивача за його юридичною адресою: м. Київ, вул.
Куренівська, 27а.
28.07.2004р. на підставі зазначеного акту інспекцією прийняте
податкове повідомлення рішення № 662350/0/23/503-/32107689/ про
зменшення позивачу завищеної суми бюджетного відшкодування у
картці особового рахунку платника податків.
З наявних в матеріалах справи доказів та пояснень ЗАТ
"Рембутмонтаж", як вірно зазначено місцевим господарським судом з
чим погодився господарський суд апеляційної інстанції, слідує, що
фактичним місцезнаходженням позивача є його юридична адреса, а
саме: м. Київ, вул. Куренівська, 27а.
Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не підлягають включенню
до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого)
податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені
податковими накладними чи митними деклараціями. При цьому
необхідно зазначити, що єдиним випадком неможливості такого
включення є відсутність податкової накладної чи митної декларації
взагалі, що не має місця в даному випадку, оскільки, як
встановлено судами попередніх інстанцій, доказом правомірності
включення позивачем до складу податкового кредиту суми 1 000 000
грн. є наявна податкова накладна № 27 від 20.01.2004р. та
вантажно-митна декларація від 30.01.2004р. № 10200/4/010300.
Обставини щодо здійснення позивачем експортних операцій по
господарських операціях, які були предметом дослідження по даній
справі, досліджувались також Господарським судом міста Києва -
рішення від 21.04.2005р., Київським апеляційним господарським
судом - постанова від 16.08.2005р., Вищим адміністративним судом
України - ухвала від 02.08.2006р., в межах провадження у справі №
11/27 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіж"
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №
0001112320/0 від 22.12.2004р. про визначення податкового
зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 2 250 000 грн., в т.
ч. 1 250 000 грн. основного платежу і 1 000 000 грн. штрафних
(фінансових) санкцій, де встановлено проведення позивачем
господарських операцій на підставі первинних документів, без
порушень податкового законодавства, вірне відображення їх в
бухгалтерському обліку та задоволено позов.
Посилання першого відповідача на те, що позивач втратив право
на отримання бюджетного відшкодування у зв'язку з анулюванням
17.03.2006р. свідоцтва про його реєстрацію як платника податку на
додану вартість є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 5 п.
9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі якщо за наслідками останнього податкового
періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування,
таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим
Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися
зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого
бюджетного відшкодування, чи ні.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм
матеріального та процесуального права, висновок судів першої та
апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові
рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги
Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва є
необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва без задоволення, а рішення
Господарського суду міста Києва від 10.03.2005р. та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2006р. у
справі № 29/9 - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України Брайко А. I.