ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                              УХВАЛА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     30 травня 2007 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:

     головуючого    Співака В.I.

     суддів    Білуги С.В.

     Гаманка О.I.

     Загороднього А.Ф.

     Заїки М.М.

     при секретарі Проценко О. О.,

     розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1на рішення Тернопільського міського суду від 30 жовтня 2003
року та ухвалу апеляційного суду  Тернопільської  області  від  28
грудня 2003 року у справі за його позовом до управління Пенсійного
фонду України в м. Тернополі про перерахунок пенсії,-

                       в с т а н о в и л а:

     У  серпні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом  до
управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про перерахунок
пенсії, мотивуючи свої вимоги тим, що йому не  зараховано  в  стаж
наукової роботи стаж його роботи в тублікарні з травня  1963  року
по серпень 1972 року, коли він  займався  науковою  діяльністю  та
навчався в заочній аспірантурі при  Київському  науково-дослідному
інституті туберкульозу з вересня 1963 року по серпень 1967 року.

     Рішенням Тернопільського міського суду  від  30  жовтня  2003
року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду  Тернопільської
області  від  28  грудня  2003  року,    ОСОБА_1.   відмовлено   в
задоволенні позову.

     На  зазначені  судові  рішення  надійшла   касаційна   скарга
ОСОБА_1., в якій ставиться питання про  скасування  рішення  судів
першої  та  апеляційної  інстанцій,  посилаючись  на   неправильне
застосування судами норм матеріального права.

     Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів  вважає,
що касаційна скарга ОСОБА_1.  задоволенню  не  підлягає,  оскільки
рішення судів  першої  та  апеляційної  інстанцій  постановлені  з
додержанням норм матеріального та  процесуального  права,  правова
оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної  скарги
є необгрунтованими і не дають підстав,  які  передбачені  статтями
225-229 Кодексу адміністративного судочинства України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
для зміни чи скасування судових рішень.

     Суди першої та апеляційної інстанцій правильно  послались  на
статтю  24  Закону  України  "Про   наукову   і   науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
        , відповідно  до  якої  до  стажу  наукової
роботи зараховується час роботи в  закладах  охорони  здоров'я  на
посаді завідуючого структурного  підрозділу  з  наукового  напряму
діяльності, при  умові,  що  наукова  діяльність  для  нього  була
основною і становила понад 70 відсотків загального річного  обсягу
виконаних робіт.

     Судами встановлено, що ОСОБА_1. працював з 1963 р. по 1972 р.
на   посаді    завідуючого    відділенням    Київської    обласної
туберкульозної лікарні у м. Поліське Київської області.  Дані  про
те, що наукова діяльність зазначеного закладу чи  його  відділення
була основною і становила понад 70  відсотків  загального  річного
обсягу виконаних робіт в матеріалах справи відсутні.

     Суди також обгрунтовано зазначили, що  Законом  України  "Про
наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
         передбачено, що
до  стажу  наукової  роботи  зараховуються  лише  час  навчання  в
аспірантурі за денною (очною) формою навчання.

     За таких обставин, суди  обгрунтовано  відмовили  ОСОБА_1.  в
задоволенні позову.

     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.

     Керуючись  статтями  220,  222,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Тернопільського міського суду від 30 жовтня 2003  року  та  ухвалу
апеляційного суду Тернопільської області від 28 грудня 2003 року у
справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м.
Тернополі про перерахунок пенсії - без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий  В.I. Співак

     Судді  С.В. Білуга

     О.I. Гаманко

     А.Ф. Загородній

     М.М. Заїка

     З оригіналом згідно  суддя    Гаманко О. I.