ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого -судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі Біла-Грошко О.А.
з участю представника Науково-технічного центру панорамних
акустичних систем Національної академії наук Кукурудза Р.О.,
розглянувши в приміщенні суду в судовому засіданні справу за
касаційною скаргою Науково-технічного центру панорамних акустичних
систем Національної академії наук на постанову господарського суду
Запорізької області від 22 грудня 2005 року та ухвалу Запорізького
апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року по справі
за позовом Науково-технічного центру панорамних акустичних систем
Національної академії наук до Виконавчого комітету Запорізької
міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні
відповідача ТОВ "Самшит, ЛТД" про визнання протиправним та
скасування рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
В вересні 2005 року Науково-технічний центр панорамних
акустичних систем Національної академії наук звернувся до
господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Запорізької
міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні
відповідача ТОВ "Самшит, ЛТД" про визнання протиправним та
скасування рішення виконкому № 33/37 від 27.01.2004 р., мотивуючи
тим, що оскаржуване рішення порушує його законні права, оскільки
позивачем була раніше подана заява з проханням надання спірної
земельної ділянки, однак виконкомом був порушений порядок надання
земельної ділянки або відмови від надання.
Постановою господарського суду Запорізької області від 22
грудня 2005року, залишеною без змін ухвалою Запорізького
апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року, в
заявленому позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної
інстанції Науково-технічний центр панорамних акустичних систем
Національної академії наук звернувся з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду
апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та
процесуального права, а справу направити на новий судовий розгляд.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
позивачу затверджено та встановлено розмір земельної ділянки -
1,5685 га по вул.Чубанова 1, за рахунок земель Запорізької міської
ради. Крім того, Науково-технічний центр панорамних акустичних
систем Національної академії наук звертався до міськради про
збільшення земельної ділянки на 0,32 га.
Згідно висновку Головного управління архітектури та
містобудування від 27.12.2004 р. управління вважало за можливе
погодити на вказаній земельній ділянці розташування навігаційного
поста для подальшого його проектування на один рік, при цьому
вказувалося, що ділянка вільна від забудови. Однак, рішенням
міськвиконкому від 27.01.2004 р. № 33/37 погоджено місце
розташування тимчасових складських приміщень ТОВ "Самшит, ЛТД" та
дозволено виконання відносно даної земельної ділянки
проектно-вишукувальних робіт з передбаченням встановлення
земельного сервітуту на право проїзду та проходу через земельну
ділянку для позивача.
Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в
задоволенні позову, дійшли до обгрунтованого висновку, що
відповідач не допустив порушення норм законодавства при прийнятті
оскаржуваного рішення. Так, рішенням 8 сесії 23 скликання
Запорізької міської ради №7 від 29.06 1999 р. затверджено порядок
регулювання земельних відносин в м. Запоріжжя. Вказаним порядком
(на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що
виконання проектно-кошторисної документації є першим етапом в
розгляді питання щодо отримання в користування земельної ділянки,
дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт надає виконком,
що не дає права на користування земельною ділянкою. Відповідач в
межах наданих йому повноважень прийняв оскаржуване рішення.
Оскаржуючи
рішення, що стосується третьої особи, позивач посилається на
ті обставини, що він також подав заяву про надання йому в
користування спірної земельної ділянки, яке належним чином не
розглянуте, однак, він не ставить питання про визнання незаконними
бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.
Позивач, як державне підприємство, має право захищати своє право
землекористування, доказів порушення якого суду не надав.
Крім того, рішенням сесії Запорізької міської ради від
25.01.2006 р. № 55/91 спірна земельна ділянка надана третій особі
у орендне користування на 10 років.
На підставі наведеного суди першої та апеляційної інстанції
прийшли до вірних висновків, що дії відповідача відповідають
вимогам закону та прийшли до обгрунтованих висновків про відмову в
задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм
матеріального та процесуального права безпідставні і не
спростовують висновки суду першої та апеляційної інстанції, при
прийнятті рішень судами не допущено порушення норм матеріального і
процесуального права, які б могли призвести до неправильного
вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції та ухвала
суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.
У відповідності зі ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Науково-технічного центру панорамних
акустичних систем Національної академії наук залишити без
задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 22
грудня 2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 28 лютого 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може
бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович