ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Замезі Ю.I.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Волинської області від
16.10.2003р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Ковельської
об'єднаної державної податкової інспекції про поновлення на
роботі, оплату за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної
шкоди та витрат на оплату юридичної допомоги, -
встановила:
У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до Ковельського міського
суду Волинської області з позовом до Ковельської об'єднаної
державної податкової інспекції про поновлення на роботі, оплату за
час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та витрат на
оплату юридичної допомоги.
Рішенням Ковельського міського суду Волинської області від
22.05.2003р. позов ОСОБА_1 було задоволено. Поновлено ОСОБА_1 з
02.12.2002р. на посаді головного державного податкового інспектора
відділу адміністрування та аналізу податкових надходжень
управління інформатизації та обліку. Стягнуто з Ковельської
об'єднаної державної податкової інспекції на користь ОСОБА_1
середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1 328,42грн.,
моральну шкоду в сумі 925грн. та витрати пов'язані з отриманням
юридичної допомоги в сумі 200грн. Стягнуто з Ковельської
об'єднаної державної податкової інспекції на користь держави
державне мито в сумі 51грн. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1
на роботі та стягнення заробітку за один місяць в сумі 521, 65грн.
звернуто до негайного виконання.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від
16.10.2003р. апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної
податкової інспекції було задоволено. Рішення Ковельського
міського суду Волинської області від 22.05.2003р. скасовано та
прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить рішення
апеляційного суду Волинської області від 16.10.2003р. скасувати,
оскільки зазначене судове рішення прийняте з порушенням норм
матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої
інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що
позивача було звільнено з посади головного державного податкового
інспектора відділу адміністрування облікових показників,
прогнозування та аналізу податкових надходжень управління
інформатизації та обліку Ковельської об'єднаної державної
податкової інспекції, відповідно до наказу начальника Ковельської
об'єднаної державної податкової інспекції від 02.12.2002р.
НОМЕР_3, в зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі
пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Оскільки на
думку позивача його звільнення відбулося з порушенням
законодавства про працю, він звернувся до суду.
Частиною 1 статті 40 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (322-08)
передбачено, що трудовий договір, укладений на
невизначений строк, а також строковий трудовий договір до
закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником
або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації
виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації,
банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи,
організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (322-08)
про наступне вивільнення працівників персонально
попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Згідно протоколу наради при голові Державної податкової
адміністрації у Волинській області від 05.09.2002р. НОМЕР_1,
голові Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції було
надано доручення вирішити питання щодо кадрових змін групи
економічного аналізу та прогнозування податкових надходжень.
Попередженням про наступне звільнення від 25.09.2002р. НОМЕР_2
позивача було повідомлено про скорочення посади головного
державного податкового інспектора відділу автоматизованого
адміністрування облікових показників, прогнозування та аналізу
податкових надходжень, та одночасно запропоновано вакантну посаду
державного податкового інспектора відділу документальних перевірок
суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб управління
податкового аудиту та валютного контролю, від якої останній
відмовився. Також, було отримано згоду профспілкового комітету
Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції на
звільнення позивача.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що
звільнення ОСОБА_1 відбулося у відповідності до вимог чинного
законодавства та з додержанням процедури звільнення.
Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що
вимога позивача про переведення його на вільну на час попередження
посаду вищого рівня є безпідставною, оскільки відповідно до
Положення про спеціальні звання посадових осіб органів державної
податкової служби від 22.02.1998р. та додатку 25 постанови
Кабінету Міністрів України від 13.12.1999р. № 2288 ( 2288-99-п ) (2288-99-п)
,
посада головного державного податкового ревізора-інспектора є
вищою ніж посада головного державного податкового інспектора, так
як має вище спеціальне звання та більший посадовий оклад.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
апеляційного суду Волинської області від 16.10.2003р. по справі за
позовом ОСОБА_1 до Ковельської об'єднаної державної податкової
інспекції про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного
прогулу, відшкодування моральної шкоди та витрат на оплату
юридичної допомоги - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга