Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого                       Кривенка В.В.,

суддів:                           Гриціва М.І., Гусака М.Б., 

                                  Коротких О.А., Кривенди О.В., 

                                  Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., 

                                  Тітова Ю.Г., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБИ_1 до управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дій управління ПФУ щодо нарахування боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня по 31 грудня 2012 року та направлення вимоги від 20 лютого 2013 року № Ф 30/01 про сплату боргу та скасувати цю вимогу.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що він, будучи ФОП, водночас є пенсіонером за віком, а відтак відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2464-VI (2464-17) ) звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

ОСОБА_1 є ФОП, що здійснює підприємницьку діяльність з 1 січня 2012 року, є платником єдиного податку, перебуває на обліку в управлінні ПФУ та отримує пенсію згідно зі статтею 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII (796-12) ).

20 лютого 2013 року управління ПФУ винесло вимогу № Ф 30/01 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4572 грн 42 коп.

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 2 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2014 року, позов задовольнив частково: скасував вимогу управління ПФУ про сплату боргу від 20 лютого 2013 року № Ф 30/01. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач, пенсія якому призначена на підставі статті 55 Закону № 796-XII, має статус пенсіонера за віком і відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України управління ПФУ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2014 року та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування заяви додано рішення Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року № К/800/32510/13, 19 грудня 2013 року №№ К/800/38274/13, К/800/33732/13, 14 січня 2014 року № К/800/33413/13, у яких касаційний суд вказав на те, що ФОП, які отримують пенсію, призначену за віком на пільгових умовах згідно із Законом № 796-ХІІ (796-12) , і не досягли встановленого статтею 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) пенсійного віку, сплачують єдиний внесок на загальних підставах.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 цього Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (1788-12) "Про пенсійне забезпечення" з наступними змінами (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ) та Законом № 1058-ІV (1058-15) з наступними змінами.

Пунктом першим частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено такий вид пенсій, як пенсія за віком.

У пункті 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV (1058-15) зазначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного грошового утримання, зокрема й відповідно до Закону № 796-ХІІ (796-12) , призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.

Разом з тим відповідно до статті 15 Закону № 1788-ХІІ умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-ХІІ (796-12) або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом (1788-12) . Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин) передбачено такі види пенсій: трудові пенсії - за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років; соціальні пенсії.

Частиною першою статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-ІV.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, ураховуючи закріплені Конституцією України (254к/96-ВР) гарантії громадян на соціальний захист, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що особи, яким пенсії призначені зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, є пенсіонерами за віком, і це відповідає Прикінцевим положенням Закону № 1058-ІV (1058-15) . Таким чином, ФОП, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI, проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.

Отже, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про неправомірність оскаржуваної вимоги управління ПФУ ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому в задоволенні заяви управління ПФУ слід відмовити.

Слід також зазначити, що Верховний Суд України аналогічну правову позицію висловив, зокрема, у постановах від 15 квітня, 27 травня та 3 червня 2014 року №№ 21-25а14, 21-173а14, 21-125а14 відповідно.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.