ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 року у м. Києві колегія суддів Вищого
адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Цуркана М.I.,
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Ліпського Д.В., Юрченка
В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
письмового касаційного провадження адміністративну справу за
скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії і бездіяльність Міністра
юстиції України та Міністерства юстиції України за касаційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від
26 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9
грудня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з
касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва
від 26 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9
грудня 2005 року у справі за його скаргою на неправомірні дії і
бездіяльність Міністра юстиції України та Міністерства юстиції
України.
Зазначає, що в травні 2005 року він звернувся до суду із
зазначеною скаргою в якій просив визнати неправомірними дії та
бездіяльність суб"єкта оскарження щодо розгляду поданих ним заяв
від 14 березня 2005 року та 4 квітня 2005 року за фактами
навмисного порушення суддею Ялтинського міського суду Автономної
Республіки Крим присяги судді при розгляді справи та прийняття
необгрунтованого рішення, оскільки матеріали його звернення від 14
березня 2005 року неправомірно були надіслані відповідачами листом
від 18 березня 2005 року до ради суддів України, а лист -
відповідь від 11 травня 2005 року, надісланий відповідачем на його
адресу за зверненням від 4 квітня 2005 року, є необгрунтованим.
Вказаними діями та бездіяльністю порушуються його права та
створюються обставини, неможливі для реалізації цих прав.
Посилаючись на вказані обставини, заявник просив поновити його
порушені права та зобов"язати суб"єктів оскарження провести
розгляд та перевірку за фактами навмисного порушення суддею
Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим присяги
судді при розгляді справи та прийняття необгрунтованого рішення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня
2005 року скаргу ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій та
бездіяльності суб"єктів оскарження щодо розгляду заяви від 14
березня 2005 року залишено без розгляду.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня
2005 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині визнання
неправомірними дій та бездіяльності суб"єктів оскарження щодо
поданої ним заяви від 4 квітня 2005 року було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2005 року
апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Печерського
районного суду м. Києва від 26 серпня 2005 року залишено без змін.
Вказуючи на допущені, на його думку, судами першої та
апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та
матеріального законодавства, що призвело до постановлення
неправильних судових рішень, скаржник просить скасувати рішення
Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2005 року та
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2005 року та
направити справу на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що заявник ОСОБА_1 вперше звернувся до
суб"єкта оскарження Міністра юстиції України 14 березня 2005 року
з питання порушень, які мали місце з боку судді Ялтинського
міського суду Автономної Республіки Крим при розгляді справи та
винесення незаконного рішення. На дане звернення заявнику
суб"єктом оскарження 18 березня 2005 року надана відповідь про те,
що матеріали щодо звернення заявника направлені для проведення
перевірки до Ради суддів України. 4 квітня 2005 року заявник
повторно звернувся до суб"єкта оскарження з аналогічним зверненням
та з приводу неправомірних дій начальника управління розгляду
звернень та прийому громадян Міністерства юстиції України
Процана Ю.Г., на яке суб"єктом оскарження надана відповідь від 11
травня 2005 року за підписом заступника Міністра юстиції України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про звернення громадян"
( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
, громадяни України мають право звернутися до органів
державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян,
підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності,
засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх
функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та
пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або
клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних,
політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про
їх порушення.
Згідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону органи державної влади,
місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та
посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від
форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить
розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно
розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення
відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання,
повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Частиною першою статті 3 Закону України "Про статус суддів"
( 2862-12 ) (2862-12)
передбачено, що судді у своїй діяльності щодо
здійснення правосуддя є незалежними, підкоряються тільки законові
і нікому не підзвітні. Відповідно до частини першої статті 12
цього Закону будь-яке не передбачене законом втручання у
діяльність судді щодо здійснення правосуддя заборонено.
Органи виконавчої влади, у тому числі і Міністерство юстиції
України не вправі проводити у будь-якій формі перевірки діяльності
суддів у зв"язку із здійсненням ними правосуддя, робити висновки
щодо допущених суддями процесуальних порушень, давати правову
оцінку судовим рішенням та здійснювати контроль за розглядом
судових справ.
Судом першої інстанції правильно встановлено, з чим
обгрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, що звернення
заявника від 4 квітня 2005 року суб"єктами оскарження розглянуто
по суті та заявнику надана відповідь відповідно до положень Закону
України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
. При цьому суб"єкти
оскарження при розгляді скарги заявника діяли в межах повноважень
та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 248-7 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року,
чинного на час розгляду справи судом першої інстанції, було
встановлено, що коли оскаржувані рішення чи дії було вчинено
відповідно до закону, і в межах повноважень органу державної
влади, органу місцевого самоврядування, посадової чи службової
особи і права, свободи чи законні інтереси заявника не було
порушено, суд постановляє рішення про відмову в задоволенні скарг.
Згідно з ч.3 ст.210 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами
касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи
процесуального права.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів
порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не
могло призвести до неправильного вирішення справи.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм
матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги
висновки, викладені в судових рішеннях не спростовуються, підстави
для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст.210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2005 року та
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2005 року - без
змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків,
передбачених ст..237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий: Цуркан М.I.
Судді: Амєлін С.Є.
Гурін М.I.
Ліпський Д.В.
Юрченко В.В.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.