ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     24 травня 2007 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Цуркана М.I. -  головуючий,
     Амєліна С.Є.  -  суддя-доповідач,
     Гуріна М.I.,
     Ліпського Д.В.,
     Юрченка В.В.,
     при секретарі Дашківській О.Є.
     з  участю  прокурора,  представників  Охтирської  міжрайонної
державної  податкової  інспекції  Сумської  області,   відповідача
ОСОБА_1. та його представника
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу  за  касаційними  скаргами  прокурора  Сумської  області  в
інтересах Охтирської міжрайонної  державної  податкової  інспекції
Сумської області та Охтирської  міжрайонної  державної  податкової
інспекції Сумської області на постанову Харківського  апеляційного
господарського суду від 22 серпня 2005 року в  справі  за  позовом
прокурора Сумської  області  в  інтересах  Охтирської  міжрайонної
державної податкової  інспекції  Сумської  області  до  приватного
підприємця ОСОБА_1, приватного  підприємства  "Укркомтехсервіс-ПК"
про визнання нечинними договорів та стягнення коштів,
                      в с т а н о в и л а :
     У лютому 2005 року  прокурор  Сумської  області  в  інтересах
Охтирської міжрайонної  державної  податкової  інспекції  Сумської
області  звернувся  в  суд  з  позовом,  в  якому  просив  визнати
нечинними  договори  поставки  продуктів  нафтогазопереробки   від
IНФОРМАЦIЯ_1, укладених  між  приватним  підприємцем  ОСОБА_1.  та
приватним підприємством "Укркомтехсервіс-ПК".
     Зазначав, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва
від 06 червня 2003 року визнані недійсними  з  моменту  реєстрації
установчі документи та фінансово-господарські документи приватного
підприємства "Укркомтехсервіс-ПК".
     Посилаючись на те, що угоди  були  укладені  підприємством  з
порушенням  вимог  законодавства   та   з   метою   ухилення   від
оподаткування, просив суд задовольнити  позов  на  підставі  вимог
статей 87, 91 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         1963 року.
     Рішенням Господарського суду Сумської області 24 травня  2005
року позов задоволено.
     Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від
22 серпня 2005  року  рішення  суду  першої  інстанції  скасовано,
ухвалено нове, яким в позові відмовлено.
     В  касаційних  скаргах,   посилаючись   на   порушення   норм
матеріального та процесуального права, прокурор Сумської області в
інтересах Охтирської міжрайонної  державної  податкової  інспекції
Сумської  області  та  Охтирська  міжрайонна  державна   податкова
інспекція Сумської області просять скасувати рішення  апеляційного
суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
     В касаційній інстанції прокурор  та  представники  Охтирської
міжрайонної  державної  податкової  інспекції   Сумської   області
підтримали доводи касаційної скарги.
     Відповідач ОСОБА_1. та його представник касаційну  скаргу  не
визнали, просили відхилити посилаючись на те,  що  судове  рішення
апеляційного суду відповідає вимогам законодавства.
     Перевіривши    правильність    застосування    судами    норм
матеріального та процесуального права колегія суддів приходить  до
висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково
з таких підстав.
     Судами  попередніх   інстанцій   встановлено,   що   рішенням
Деснянського районного суду міста Києва від 06 червня  2003  року,
яке набуло законної сили 06 липня 2003 року, в справі  за  позовом
Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до
ОСОБА_2. про визнання недійсними  установчих  документів,  визнані
нечинними   з   моменту   реєстрації    Приватного    підприємства
"Укркомтехсервіс-ПК": статут, свідоцтво про  державну  реєстрацію,
свідоцтво  платника  податку  на  додану  вартість  та   виключено
підприємство з  реєстру  платників  податку  на  додану  вартість;
визнані нечинними фінансово-господарські  документи  підприємства,
які були  підписані  від  імені  його  засновника  ОСОБА_2.  з  19
листопада 2001 року.
     Після набуття судовим рішенням чинності приватне підприємство
"Укркомтехсервіс-ПК"   продовжувало    господарську    діяльність.
Зокрема, були укладені договори  поставки  нафтогазопереробки  від
IНФОРМАЦIЯ_1 з приватним підприємцем ОСОБА_1.
     Скасовуючи рішення суду першої інстанції  та  приймаючи  нове
про відмову в позові апеляційний суд, виходив з того, що  приватне
підприємство  "Укркомтехсервіс-ПК"  занесено  у  Єдиний  державний
реєстр підприємств та організацій України, а  позивачі  не  надали
доказів про наявність  підстав  для  визнання  угод  недійсними  з
підстав,  передбачених  статтею   49   Цивільного   кодексу   УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
        .
     З такими висновками  апеляційного  суду  неможна  погодитися,
оскільки вони зроблені без з'ясування і правової  оцінки  обставин
справи, що мають значення для її вирішення.
     Зокрема, апеляційний  суд  вирішував  спір  із  застосуванням
статті 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , який 1  січня  2004
року згідно з пунктом 1 та пунктом  2  Прикінцевих  та  перехідних
положень Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         втратив чинність.
     Таким  чином,  застосування   судом   при   вирішенні   спору
приведеного закону є помилковим.
     Отже, ухвалене судом  рішення  у  справі  не  грунтується  на
вимогах чинного законодавства і підлягає скасуванню,  а  справа  -
направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
     При новому розгляді  справи  суду  слід  врахувати  наведене,
звернути увагу на те, що порядок і підстави визнання господарських
договорів недійсними встановлені статтями  207-208  Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        . На приведений закон посилався прокурор
в обгрунтування позовних  вимог,  але  ці  доводи  залишилися  без
належної правової оцінки апеляційного суду.
     Також суду необхідно  звернути  увагу  на  ту  обставину,  що
угоди, законність яких перевіряється судом, укладенні після  того,
як набуло  чинності  рішення  суду,  яким  статут,  свідоцтво  про
державну реєстрацію, свідоцтво платника податку на додану вартість
приватного підприємства "Укркомтехсервіс-ПК" визнані нечинними  та
підприємство виключено  з  реєстру  платників  податку  на  додану
вартість.
     Цивільний   кодекс   України   ( 435-15 ) (435-15)
           не   має   норми,
аналогічної, зокрема за наслідками, статті 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
Разом із тим, Господарський кодекс України ( 436-15 ) (436-15)
        , який набрав
чинності 1  січня  2004  року,  містить  норми,  що  за  предметом
регулювання та встановленими наслідками співпадають зі статтею  49
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
     Керуючись статтями 223, 227,  231  Кодексу  адміністративного
судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія    суддів    Вищого
адміністративного суду України
                        у х в а л и л а :
     Касаційні  скарги  прокурора  Сумської  області  в  інтересах
Охтирської міжрайонної  державної  податкової  інспекції  Сумської
області та Охтирської міжрайонної державної  податкової  інспекції
Сумської області  задовольнити частково.
     Постанову Харківського апеляційного господарського  суду  від
22 серпня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд
до суду апеляційної інстанції.
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути  оскаржена  до  Верховного  Суду   України   за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
 
     Судді:
     М.I. Цуркан  С.Є. Амєлін  М.I.  Гурін   Д.В.  Ліпський   В.В.
Юрченко