У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної
податкової інспекції
на постанову Господарського суду Закарпатської області від
11.01.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського
суду від 29.03.2006р. у справі № 5/340-А
за позовом Приватного підприємця Глібчука Віталія Васильовича
до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача - Василик В. В., Дідич М. А., Яцишин О. Є.,
відповідача - Кавка О. Ю., Сакалош Ю. Ю.,
встановив:
Приватним підприємцем Глібчуком Віталієм Васильовичем подано
позов про скасування податкового повідомлення-рішення Хустської
об'єднаної державної податкової інспекції № 00077411730/0 від
09.11.2005р. про визначення суми податкового зобов'язання по
податку з доходів фізичних осіб у вигляді виграшів та призів у
лотерею в розмірі 2 446 479 грн. 75 коп., в т. ч. 815 496 грн. 25
коп. основного платежу та 1 630 986 грн. 50 коп. штрафних
(фінансових) санкцій.
Постановою Господарського суду Закарпатської області від
11.01.2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного
господарського суду від 29.03.2006р., у справі № 5/340-А позов
задоволено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач здійснював свою
діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу на підставі
торгових патентів, не будучи власником грального закладу; за
період проведення перевірки порядок обліку реквізитів кожного
гравця грального автомату був відсутній; відповідачем не доведено
наявність у позивача об'єкта оподаткування.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів
першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу та
додаткові пояснення до неї в яких просить їх скасувати, в позові
відмовити посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають
значення для справи, невідповідність викладених в рішеннях
висновків обставинам справи, порушення норм матеріального права,
зокрема, п. п. 1.3., 1.13., 1.15. ст. 1, п. 8.1. ст. 8, пп. 9.5.1.
п. 9.5. ст. 9, ст. ст. 16, 17, 19, 20 Закону України "Про податок
з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
, розділу IV Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх
представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить
до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті
проведеної відповідачем перевірки дотримання вимог податкового
законодавства протягом 2004 року та першого півріччя 2005 року
позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб з виплат
проведених громадянам в розмірі 815 493 грн. 25 коп. та складено
акт № 17-731 від 04.11.2005р.
При цьому перевіркою встановлено, що: сума отриманих коштів
від громадян для проведення гри складає - 5 107 378 грн. 77 коп.,
сума виданих коштів громадянам - 3 136 512 грн. 50 коп.,
відповідно сума, яка залишається у розпорядженні позивача - 1 970
866 грн. 27 коп., яка зазначена в декларації про отримані валові
доходи; відомостей про отримані громадянами доходи та понесені ним
витрати, пов'язані з такими виграшами, позивач в ході перевірки не
надав, податок до бюджету не сплатив, податковий розрахунок за
формою 1-ДФ про суми нарахованих, виплачених доходів також
відсутній чим порушено п. 8.1. ст. 8, п. 19.2. ст. 19 Закону
України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
.
09.11.2005р. на підставі зазначеного акту відповідачем
прийнято податкове повідомлення-рішення № 00077411730/0 про
визначення позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів
фізичних осіб у вигляді виграшів та призів у лотерею в розмірі 2
446 479 грн. 75 коп., в т. ч. 815 493 грн. 25 коп. основного
платежу та 1 630 986 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Статтею 96 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що доказами в
адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на
підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,
що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у
справі, та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі
пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань
свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази
суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може
запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові
докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з
власної ініціативи.
Згідно ст. 159 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
судове рішення повинно
бути законним і обгрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно
до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального
права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в
адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були
досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій
вказаним вимогам не відповідають.
Відповідно до п. 1.3. ст. 1, пп. 3.1.3. п. 3.1. ст. 3 Закону
України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
дохід з
джерелом його походження на Україні, виплачений (наданий)
резидентом у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею
(крім державної) підлягає кінцевому оподаткуванню в момент такої
виплати.
Як свідчать матеріали справи та пояснення сторін позивачем
для надання послуг у сфері грального бізнесу використовувались
кілька видів гральних автоматів, зокрема такі, в яких сума
внесених чи повернутих коштів гравцями та видача виграшів
здійснювалась через оператора (продавця закладу, в якому
знаходились гральні автомати) із застосуванням реєстратора
розрахункових операцій, а також такі, режим роботи яких не
передбачає застосування окремого реєстратора розрахункових
операцій.
Згідно поданих позивачем зведених даних зняття показників з
ігрових автоматів за перше півріччя 2005 року сума отриманих
коштів від громадян для проведення гри складає 3 142 954 грн. 90
коп., сума виданих громадянам коштів - 2 179 360 грн. 60 коп.,
відповідно сума, яка залишилась в розпорядженні позивача - 963 594
грн. 30 коп.
З наданих позивачем звітів про використання реєстраторів
розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за
період перевірки, як зазначено в рішеннях судів попередніх
інстанцій, для одержання послуг гральних автоматів громадянами
було внесено 1 964 423 грн. 87 коп., отримано 957 152 грн. 30
коп., відтак сума, яка залишилась в розпорядженні позивача - 1 007
271 грн. 57 коп.
Зведені дані позивача та дані акта перевірки відповідача по
господарських операціям використання гральних автоматів без
застосування реєстратора розрахункових операцій не підтверджені
документами інкасації і такі докази судами першої та апеляційної
інстанції не досліджувались.
Аналіз та застосування судами положень Законів України "Про
податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
, "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності", Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
,
Постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення
суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових
операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням
реєстраторів розрахункових операцій" № 121 ( 121-2001-п ) (121-2001-п)
від
07.02.2001р., Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних
закладах та персоніфікації таких осіб, затвердженого наказом
Державної податкової адміністрації України від 20.10.2003р. № 494
( z1016-03 ) (z1016-03)
, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
06.11.2003р. за № 1016/8337 при розгляді даного спору можливі лише
до встановлених вказаних вище повних фактичних даних.
За вказаних обставин, зважаючи на межі перегляду, Вищий
адміністративний суд України приходить до висновку про
необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та
передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та
прийняти законне і обгрунтоване рішення відповідно до норм
матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Господарського суду Закарпатської
області від 11.01.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного
господарського суду від 29.03.2006р. у справі № 5/340-А.
3. Справу № 5/340-А направити на новий розгляд до
Господарського суду Закарпатської області.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України Брайко А. I.