У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної
державної податкової інспекції
на рішення Господарського суду Тернопільської області від
04.05.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 27.07.2005р. у справі № 12/48-578
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Тер-Пінгвін"
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників:
позивача - не з'явились,
відповідача - не з'явились,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Тер-Пінгвін" подано
позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №
0000722303/0/6528 від 08.02.2005р.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від
04.05.2005р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 27.07.2005., у справі №
12/48-578 позов задоволено.
Судові рішення мотивовані тим, що наявними в матеріалах
справи актами підтверджується відсутність з 21 год. 30 хв.
04.11.2004р. до 8 год. 20 хв. 05.11.2004р. та з 21 год. 50 хв.
14.01.2005р. до 8 год. 00 хв. 15.01.2005р. в магазині позивача
електроенергії; відповідачем не доведено проведення позивачем за
цей період розрахункових операцій з використанням книги їх обліку
та розрахункової книжки; на момент проведення перевірки отриманий
в реалізацію згідно накладної № 1090 від 01.02.2005р. товар
реалізовано не було; застосовані до позивача санкції не є
податковими зобов'язаннями та не можуть стягуватись в
передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
порядку.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів
попередніх інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх
скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на
порушення норм матеріального права, а саме ст. 5, п. 6 ст. 17
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин справи Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
по слідуючим доводам та мотивам.
Як зазначено судами попередніх інстанцій, в результаті
перевірки здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу відповідачем складено акт від 01.02.2005р. в
якому відображено встановлення порушення позивачем порядку
проведення розрахунків за готівку, а саме: не забезпечення
щоденного друкування фіскальних звітних чеків за 04.11.2004р.,
14.01.2005р. та не використання режиму попереднього програмування
найменування та цін товарів.
08.02.2005р. на підставі зазначеного акту, п. п. 9, 11 ст. 3,
п. п. 4, 6 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, пп. "б" пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №
0000722303/0/6528 про визначення позивачу суми податкового
зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в розмірі 425 грн.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за правилами
якого здійснювався розгляд справи в судах першої та апеляційної
інстанції, обставини, які за законом повинні бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими
іншими засобами доказування, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п. п. 9, 11 ст. 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти
підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в
готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати
на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і
забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових
операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори
розрахункових операцій з використанням режиму попереднього
програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх
кількості.
Згідно ст. 5 зазначеного Закону на період виходу з ладу
реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або
у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів),
відключення електроенергії проведення розрахункових операцій
здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій
та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином
зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Порушення вимог зазначених вище статей Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, зокрема: не
забезпечення без поважних причин щоденного друкування фіскальних
звітних чеків за 04.11.2004р., 14.01.2005р. та не використання
режиму попереднього програмування найменування та цін товарів до
їх реалізації, як обгрунтовано зазначили суди попередніх інстанцій
та підтверджено матеріалами справи, позивачем не вчинено.
Крім того, прийняття відповідачем саме податкового
повідомлення-рішення на підставі пп. "б" пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
суперечить положенням ст. ст. 14, 15 Закону України
"Про систему оподаткування та ст. 17 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, оскільки штрафні
санкції за порушення останнього Закону не відносяться ні до
загальнодержавних, ні до місцевих податків і зборів, відтак на
порядок застосування таких штрафних санкцій податкове
законодавство не поширюється.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм
матеріального та процесуального права, висновок судів першої та
апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові
рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги
відповідача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної
державної податкової інспекції без задоволення, а рішення
Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2005р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
27.07.2005р. у справі № 12/48-578 - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України Брайко А. I.