ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Гуріна М.I.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Полинько Д.М.,
за участю представника відповідача - ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх
справ (УМВС) України в Дніпропетровській області,
Верхньодніпровського районного відділу Управління Міністерства
внутрішніх справ (РВ УМВС) України в Дніпропетровській області про
зобов'язання призначити пенсію, яка переглядається за касаційною
скаргою УМВС України в Дніпропетровській області на постанову
Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від
9 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської
області від 7 грудня 2006 року
у с т а н о в и л а :
У лютому 2006 року ОСОБА_2. звернувся в суд з позовом до УМВС
України в Дніпропетровській області, Верхньодніпровського РВ УМВС
України в Дніпропетровській області про зобов'язання призначити
пенсію.
Зазначав, що має 26 років загального трудового стажу, з яких
більше 16 років військової служби та вік 47 років, а тому
відповідно до пункту "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
має право на пенсії за вислугу років.
Посилаючись на те, що суб'єктами оскарження йому
безпідставно відмовлено в призначені пенсії, просив задовольнити
позов.
Постановою Верхньодніпровського районного суду
Дніпропетровської області від 9 серпня 2006 року, залишеною без
змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 7
грудня 2006 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі УМВС України в Дніпропетровській області,
з посиланням на порушення судами норм матеріального та
процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити
нове, яким відмовити у задоволені позову.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача,
перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи,
колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_2., IНФОРМАЦIЯ_1 року
народження, у жовтні 1996 року звільнився з органів внутрішніх
справ за власним бажанням. На день звернення про призначення
пенсії досягнув 47-річного віку, мав 28 років загального
трудового стажу, з яких 12 років 6 місяців та 11 днів військової
служби.
Пунктом "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
(в редакції Закону від 04.07.2002 року) встановлено, що право на
пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу,
прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та
військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію
за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу
звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених
військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у
зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням
свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а
ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають
загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не
менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба,
служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній
охороні.
Це означає, що суди дійшли обгрунтованого висновку про право
позивача на отримання пенсії військовослужбовця за вислугу років.
Правова позиція судів узгоджується з роз'ясненнями викладеними у
Постанові Пленуму Верховного Суду України №4 ( v0004700-05 ) (v0004700-05)
від
15.04.2005 року "Про окремі питання застосування судами України
законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім
військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", у
пункті 4 якого зазначено, що відповідно до статей 1, 2, 12 Закону
право на довічну пенсію за вислугу років набувають
військовослужбовці та інші особи, які мають право на пенсію згідно
з цим Законом, за наявності на день звільнення зі служби
встановленої вислуги, за винятком встановленим п. "б" ст. 12
Закону, коли для військовослужбовців, раніше звільнених зі служби,
починаючи з 6 серпня 2002 р., незалежно від підстав та часу
звільнення може бути призначена пенсія за умови, що цим особам
виповнилося 45 років (а інвалідам війни - незалежно від віку) і що
вони мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше,
з яких не менше 12 календарних років і шести місяців становить
військова служба або служба в органах внутрішніх справ чи в
державній пожежній охороні.
Висновки судів доводами касаційної скарги не спростовуються,
оскільки останні зводяться до помилкового трактування переліку
осіб зазначених у преамбулі та статті 4 Закону як до вичерпного,
яким не передбачено призначення пенсії військовозобов'язаним, що
суперечить виключенням встановленим у п. "б" статті 12 цього ж
Закону.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо суди не допустили порушень
норм матеріального і процесуального права при ухваленні
оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись наведеним, ст.ст. 220, 223, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ
України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а
постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської
області від 9 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду
Дніпропетровської області від 7 грудня 2006 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.I. Гурін
Д.В. Ліпський
В.В. Юрченко