ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Степашка О.I.,
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Сімферополі Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 01.04.2005р.
у справі № 2-15/23-2005 господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Кримнафтозбут"
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної
Республіки Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
10.01.2005р., залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 01.04.2005р., позов
задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПI у
м. Сімферополі від 12.10.2004р. №0004442301/3, яким зменшено у
картці особового рахунку ТОВ "Кримнафтозбут" суму бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість на 795 205,00 грн.
Судові рішення вмотивовані тим, що відповідач безпідставно
зменшив суми податкового кредиту, сформованого позивачем в
деклараціях з ПДВ за період квітень- грудень 2003 року, у
загальному розмірі 795 205,00 грн., оскільки відповідно до частини
2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право платника податку на
включення до податкового кредиту сум податку, сплаченого
/нарахованого / у зв'язку з придбанням /спорудженням / основних
фондів, що підлягають амортизації, не залежить від строків
введення в експлуатацію основних фондів, а обумовлюється фактом
сплати / нарахування / таких витрат. Крім того, задовольняючи
позов, суди попередніх інстанцій виходили з преюдиціальності факту
відсутності порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті
7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
встановленого набравшим законної сили рішенням господарського суду
Автономної Республіки Крим від 14.10.2004 р. у справі №
2-15/12948-2004 за позовом ТОВ "Кримнафтозбут" до ДПI у м.
Сімферополі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
від 19.03.2004р. №0004442301/0, від 15.04.2004р. №0004442301/1,
від 14.06.2004р. №0004442301/2.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені
у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в
позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм
матеріального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити
скаргу без задоволення як необгрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши правильність
застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин
справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з
таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в податкових
деклараціях з податку на додану вартість за період квітень-грудень
2003 року позивач включив до податкового кредиту ПДВ, сплачений
(нарахований) у зв'язку з придбанням основних фондів для
спорудження АЗС, на загальну суму 795 205,00 грн. Основні фонди
/обладнання, автомобілі, резервуари, паливно-роздавальні колонки
тощо/ були придбані у постачальників для використання у власній
господарській діяльності товариства з введенням зазначених
основних засобів у експлуатацію в наступних податкових періодах.
В матеріалах справи наявна довідка Головного управління
статистики в Автономній Республіці Крим № 09/2-6-06/318 з датою
видачі 12.02.2003 року, відповідно до якої статутною діяльністю
позивача є, зокрема, оптова та роздрібна торгівля паливом.
Згідно підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції Закону,
що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий
кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми податку на
додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у
звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних
фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу
податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків
введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав
платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного
періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.4. пункту 7.4 статті 7 цього ж
Закону у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги),
вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва
(обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з
таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і
до складу податкового кредиту не включаються.
Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
основні фонди та
нематеріальні активи, що підлягають амортизації, розуміються у
значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що
амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та
нематеріальних активів для власного виробничого використання,
включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання,
закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку
плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних
виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати
працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних
фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації
та інших видів поліпшення основних фондів; придбання; капітальні
поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом.
Відповідно до підпункту 8.2.1. пункту 8.2 цієї статті в
редакції, що діяла після внесення змін Законом України від
24.12.2002р. №349-IV ( 349-15 ) (349-15)
, під терміном "основні фонди" слід
розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку
для використання у господарській діяльності платника податку
протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати
введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість
яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним
зносом.
Доказом такого призначення основних фондів при їх придбанні є
наявність у платника податку потреби та можливості для їх
виробничого використання, а також факт такого використання в
подальшому.
Згідно преамбули Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
цей Закон є спеціальним законом з податку
на додану вартість.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 цього Закону
датою виникнення права платника податку на податковий кредит
вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання
коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів
(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного
чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових
карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової
накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів
(робіт, послуг).
Будь-яких інших підстав для віднесення сум ПДВ до податкового
кредиту / в тому числі введення в експлуатацію об'єкта основних
фондів/ законом не встановлено.
За встановленого факту сплати ПДВ у відповідному звітному
періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що
підлягають амортизації, та подальшого використання останніх у
власній господарській діяльності позивача у справі
2-15/12948-2004, встановлені обставини якої в силу статті 35 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за правилами якого здійснено судовий розгляд
справи, мають преюдиціальне значення для даної справи, суди
попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про правомірне
включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених
(нарахованих) у зв'язку з придбанням основних фондів, безвідносно
до строку введення їх в експлуатацію, та про визнання недійсним
спірного податкового повідомлення-рішення.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про
порушення господарськими судами норм матеріального права при
вирішенні спору у даній справі.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
01.04.2005р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Костенко М.I.
Маринчак Н.Є.
Степашко О.I.
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.