Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Дашківській О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на постанову апеляційного суду Полтавської області від 16.03.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати пенсію, стягнення недоплаченої пенсії та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У травні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати пенсію, стягнення недоплаченої пенсії та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 26.10.2005 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 62,90 грн.

Постановою апеляційного суду Полтавської області від 16.03.2006 р. вказане судове рішення змінено. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано УПФУ в м. Полтаві здійснити перерахунок наукової пенсії із врахуванням заробітку на посаді завідуючого курсом дитячої хірургії по контракту за сумісництвом у Полтавській філії Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини у 1997 році відповідно до діючого пенсійного законодавства. Решту постанови залишено без змін.

На зазначене судове рішення надійшла касаційна скарга УПФУ в м. Полтаві, в якій ставиться питання про скасування постанови апеляційного суду Полтавської області від 16.03.2006 р. в частині скасування постанови Київського районного суду м. Полтави від 26.10.2005 р. щодо відмови врахування заробітку на посаді завідуючого курсом дитячої хірургії по контракту за сумісництвом у Полтавській філії Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини у 1997 році для перерахунку пенсії, а постанову Київського районного суду м. Полтави від 26.10.2005 р. залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, не вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами вірно встановлено, що до 10.09.2003 р. ОСОБА_1 отримував пенсію за віком, обчислену на загальних умовах згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . З 11.09.2003 р. позивач отримував пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) .

Судом апеляційної інстанції зроблено правильний висновок про те, що оскільки ліцензією, яка видана КМI УАНМ за № 22 від 24.03.1993 р., підтверджено III рівень акредитації Медичного інституту Української асоціації народної медицини з 1993 року, дійсна до 1999 року, тому ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії із врахуванням заробітку на посаді завідуючого курсом дитячої хірургії по контракту за сумісництвом у Полтавській філії Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини у 1997 році.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Полтавської області від 16.03.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати пенсію, стягнення недоплаченої пенсії та відшкодування моральної шкоди - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.