Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду України в складі:

суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Васильченко Н.В., Кравченко О.О.,

Леонтович К.Г.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області на постанову Київського міжобласного господарського суду від 19 травня 2006 року, у справі № 03/1059а за позовом відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод" до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області, про скасування постанови про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ "Канівський маслосирзавод" звернулось до суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області про  скасування постанови № 0000367 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій в сумі 170 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Постановою господарського суду Черкаської області від 16 березня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського міжобласного господарського суду від 19 травня 2006 року постанова суду першої інстанції скасована, позов задоволено.

У касаційній скарзі територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 19.12.2005 начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області було прийнято постанову про застосування до ВАТ "Канівський маслосирзавод" фінансових санкцій у сумі 170 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Постанова мотивована тим, що 14.12.2005 р. о 8 год. 25 хв. за допомогою водія ОСОБА_1 автомобілем марки ГАЗ-53 д.н. НОМЕР_1 надано послуги по перевезенню вантажу без ліцензії, ліцензійної картки, а також в дорожньому листі була відсутня відмітка механіка, чим допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена п. 5 ст. 69 Закону України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) . Зі змісту оскаржуваної постанови господарського суду Черкаської області випливає, що ВАТ "Канівський маслосирзавод" надавав послуги по перевезенню вантажу, але не вказано і не визначено сторони, якій ці послуги надавалися, оскільки договір від 15.07.2005 р. купівлі-продажу молока між СТОВ "Сорокотяга" та ВАТ "Канівський маслосирзавод" є виключно договором купівлі продажу, а не договором перевезення вантажів.

Згідно ст.908 Цивільного кодексу України (435-15) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність  сторін  щодо  цих  перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а згідно ст. 909 цього ж кодексу за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

У відповідності до п. 33 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).

Спеціалізовані автомобілі-молоковози, які належать підприємству позивача є відомчим автомобільним транспортом і використовуються для збору молока від широкого загалу продавців - фізичних і юридичних осіб - власників цього молока. Вантаж (молоко), що перевозиться, є власністю товариства, так як це молоко закуповується у населення чи в юридичних осіб згідно Цивільного Кодексу України (435-15) на умовах передоплати чи з відстрочкою платежу і є власністю заводу з моменту передачі продавцем молока представнику ВАТ "Канівський маслосирзавод". Витрати по перевезенню молока відносяться до затрат заводу і не відшкодовуються Покупцями. А тому перевезення молока (товару) є простим перевезенням ВАТ "Канівський маслосирзавод" свого ж товару своїм же транспортом, і аж ніяк не є послугою по його перевезенню.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ВАТ "Канівський маслосирзавод" не  надавав послуги по перевезенню вантажу а тому не підпадає під вимоги Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) .

Як встановлено судом, належні ВАТ "Канівський маслосирзавод"  транспортні засоби належать до відомчого автомобільного транспорту, а тому  відповідно і підприємство не підпадає під вимоги Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) .

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального або процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області відхилити, а постанову Київського міжобласного господарського суду від 19 травня 2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Судді: