К/С № К-16553/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.03.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Федорова М.О.
Ланченко Л.В.
Сергейчука О.А.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представника
позивача: Чернухи О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Представництва "Токімпекс К.ф.т."
на рішення Господарського суду Луганської області від
05.12.2005 р.
та постанову Луганського апеляційного господарського суду від
16.02.2006 р.
у справі № 9/519н (4/441н)
за позовом Фірми "Токімпекс К.ф.т.", Угорська Республіка, в
особі Представництва "Токімпекс К.ф.т."
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.
Луганська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Луганської області від
05.12.2005 р. позов задоволено частково. Податкове
повідомлення-рішення ДПI у Жовтневому районі м. Луганська №
00000832340/0 від 19.07.2004 р. визнано недійсним в сумі 66426
грн. Стягнуто з ДПI у Жовтневому районі м. Луганська на користь
Фірми "Токімпекс К.ф.т." судові витрати в сумі 27,01 грн.
Рішення мотивовано тим, що представництво "Токімпекс К.ф.т."
є законним платником ПДВ з усіма обов'язками та правами, у тому
числі правом на відшкодування від'ємного значення з ПДВ, оскільки
воно зареєстроване платником ПДВ і, на час прийняття спірного
рішення, не виключене з Реєстру платників ПДВ. Частково
відмовляючи у визнанні недійсним податкового повідомлення-рішення
про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ, суд
першої інстанції виходив з того, що податковий орган за
зустрічними перевірками по ланцюгу основних постачальників
позивача підтвердив сплату ПДВ лише у розмірі 66426,00 грн.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
16.02.2006 р. вказане рішення скасовано. У задоволенні позову
відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у
задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що
Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
було передбачено віднесення до переліку осіб, які є платниками
ПДВ, представництв, отже, представництво Фірми "Токімпекс К.ф.т.",
Угорська Республіка, не мало прав та обов'язків платника ПДВ, в
тому числі і на відшкодування надміру сплачених сум ПДВ.
Представництво "Токімекс К.ф.т." подало касаційну скаргу,
якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове
рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Посилається на
порушення норм матеріального права: п.п. 1.2, 1.3 ст. 1, п.п.
7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР щодо
визнання Представництва платником ПДВ та щодо моменту виникнення
права на відшкодування ПДВ, та - процесуального права: п. 7 ст. 9
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, згідно із яким за відсутності такого
закону, який регулює відповідні правовідносини, суд виходить із
конституційних принципів і загальних засад права.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи та
вимоги касаційної скарги та просив її задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце
касаційного розгляду справи, свого представника в судове засідання
не направив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Актом ДПI у Жовтневому районі м. Луганська документальної
позапланової перевірки Представництва "Токімпекс К.ф.т." щодо
правомірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за
січень-червень 2004 року" за № 540/23-2/326853270 від 19.07.2004
р. зафіксовано порушення представництвом вимог п. 1.2, п. 1.3 ст.
1, ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, що зумовило завищення
розміру від'ємного значення з ПДВ на суму 399280,00 грн., у т.ч.
за січень 2004р. на суму 213445,00 грн., за березень 2004 р. на
суму 219,00 грн., за квітень 2004 р. на суму 109867,00 грн., за
травень 2004 р. на суму 58868,00 грн., за червень 2004 р. на суму
16881,00 грн. Порушення вимог вказаних норм Закону, на думку
податкового органу, полягало в тому, що представництво "Токімпекс
К.ф.т" не має право бути платником податку на додану вартість.
Iнші підстави для зменшення суми від'ємного значення з ПДВ в
особовому рахунку податковою інспекцією в акті не зазначені.
На підставі вказаного акту перевірки податковою інспекцією
прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000832340/0 від
19.07.2004 р. про зменшення у картці особового рахунку
Представництва "Токімекс" виявленого завищення бюджетного
відшкодування з ПДВ на загальну суму 399280,00 грн., у податкових
деклараціях за вказані вище періоди.
Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію суду
першої інстанції стосовно того, що представництво "Токімпекс
К.ф.т." є законним платником ПДВ з усіма обов'язками та правами, у
тому числі правом на відшкодування від'ємного значення з ПДВ,
виходячи з такого.
Міністерством економіки з питань європейської інтеграції
України зареєстровано Представництво фірми "Токімпекс К.ф.т.",
Угорська республіка, реєстраційний № ПI-3113, про що видане
свідоцтво про реєстрацію від 22.04.2003 р.
Відповідно до п. 11. "Iнструкції про порядок реєстрації
представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в
Україні", затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних
зв'язків і торгівлі України від 18.01.1996р. № 30 ( z0034-96 ) (z0034-96)
та
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.01.1996 р. за №
34/1059, представництво іноземного суб'єкта господарської
діяльності зобов'язане протягом місяця з моменту отримання
Свідоцтва стати на облік у податковій інспекції за
місцезнаходженням представництва та у Мінстаті України.
30.07.2003 р. Представництво зареєстроване у якості платника
податку на прибуток, про що ДПI у Жовтневому районі м. Луганська
видане свідоцтво від 04.12.2003 р. про реєстрацію постійного
представництва як платника податку на прибуток.
Як платник податку на додану вартість представництво
зареєстровано 25.09.2003 р., про що ДПI у Жовтневому районі м.
Луганська видано свідоцтво № 17156916 (НБ 338404). У зв'язку з
перереєстрацією, 04.12.2003 р. видано свідоцтво № 17157386 (НБ
306765).
Судом першої інстанції достовірно встановлено, що свідоцтво
представництва як платника ПДВ є чинним, представництво не
виключено з реєстру платників ПДВ, отже, воно зобов'язане було
виконувати покладені законом на платника такого податку обов'язки
та могло користуватися передбаченими законом правами. Відповідно,
у податкового органу під час проведення перевірки, за наслідками
якої видано спірне податкове повідомлення-рішення, були відсутні
підстави для висновку, що представництво не мало статусу платника
податку на додану вартість.
Та обставина, що на спірний період, Законом України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не було прямо
передбачено, що представництва нерезидентів є платниками податку
на додану вартість, не могла бути єдиною підставою для висновку
про відсутність у представництва статусу платника податку на
додану вартість. Представництво здійснювало господарську
діяльність в інтересах нерезидента, фактично займалося
зовнішньоекономічною діяльністю, посередницькою діяльністю при
купівлі-продажу шкір великої рогатої худоби. Операції з
купівлі-продажу товарів на митній території України є об'єктом
оподаткування згідно із приписами п. 3.1 ст.3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Про те, що
представництво у 2004 році мало статус платника ПДВ наряду з прямо
передбаченими на той час законом суб'єктами свідчать і приписи п.
3 "Положення про Реєстр платників податку на додану вартість",
затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України
від 01.03.2000 р. № 79 ( z0208-00 ) (z0208-00)
, зареєстрованого у
Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за № 208/4429, за якими
передбачено окремий порядок надання постійним представництвам
нерезидентів реєстраційних номерів.
До того ж, податкова інспекція, здійснюючи зустрічні
перевірки зі сплати ПДВ попередніми постачальниками товару та
частково підтверджуючи правомірність заявлення представництвом до
бюджетного відшкодування сум ПДВ, фактично визнавала його статус
платника податку на додану вартість.
Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає, що суд першої
інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність часткової
відмови у задоволенні позову про визнання недійсним спірного
податкового повідомлення-рішення, яким позивачу було зменшено суму
бюджетного відшкодування з ПДВ, яка обліковувалась у картці
особового рахунку представництва "Токімпекс К.ф.т".
Так, суд першої інстанції виходив лише з того, що податковим
органом зуст річними перевірками по ланцюгу основних
постачальників позивача, було підтверджено сплату ПДВ у розмірі
66426,00 грн. При цьому, залишив поза увагою, що Закон України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не ставить право
платника ПДВ на отримання відшкодування від'ємного значення з ПДВ
в залежність від відстеження ланцюга постачальників до кінцевого
виробника.
Відповідно до абз. 1, 2 п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами, внесеними згідно із Законом
України від 04.03.98 р. N 169/98-ВР) у разі коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї
статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню
платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця,
наступного після подачі декларації. Підставою для отримання
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування
може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з
цього податку. Таке рішення платника податку відображається в
податковій декларації.
Представництво у порядку, передбаченому п.п. 7.7.2 п. 7.7.
ст. 7 вказаного закону, подало до податкового органу податкові
декларації за січень, березень, квітень, травень та червень 2004
року, у яких загальна сума від'ємного значення з ПДВ (різниця між
сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту)
дорівнювала 399280,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, з акту перевірки, на
підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення,
податковою інспекцією в ході перевірки не було встановлено жодного
факту недотримання позивачем вимог законодавства щодо формування
податкового кредиту за спірні періоди. Як зазначалося раніше,
єдиною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного
відшкодування був висновок про те, що представництво не є
платником податку на додану вартість.
Невиконання іншими продавцями товару вимог податкового
законодавства щодо сплати податків не позбавляє представництво
"Токімпекс К.ф.т" права заявляти до бюджетного відшкодування
від'ємного значення ПДВ за результатами звітного періоду та
отримання такого відшкодування у встановлені Законом України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
строки.
За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає за
правильне скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а
рішення суду першої інстанції змінити, оскільки воно є помилковим
тільки в частині.
Керуючись ст. ст. 220, ст. 223, 225, 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Представництва "Токімпекс К.ф.т."
задовольнити.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
16.02.2006 р. скасувати.
Рішення Господарського суду Луганської області від 05.12.2005
р. змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:
"Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська №
0000832340/0 від 19.07.2004 р. про зменшення у картці особового
рахунку Представництва "Токімекс" виявленого завищення бюджетного
відшкодування з ПДВ на загальну суму 399280,00 грн., а саме:
- за декларацією за січень 2004 р. у сумі 213445,00 грн.;
- за декларацією березень 2004 р. у сумі 219,00 грн.;
- за декларацією за квітень 2004 р. у сумі 109867,00 грн.;
- за декларацією за травень 2004 р. у сумі 58868,00 грн.;
- за декларацією за червень 2004 р. у сумі 16881,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фірми
"Токімпекс К.ф.т.", Угорська Республіка", в особі Представництва
"Токімпекс К.ф.т." (м.Луганськ, вул. Дніпровська, 47, п/р
26007016120166 в Луганській філії ВАТ "Укрексімбанк", МФО 304289)
судові витрати в сумі 203,00 грн.".
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фірми
"Токімпекс К.ф.т.", Угорська Республіка", в особі Представництва
"Токімпекс К.ф.т." (м.Луганськ, вул. Дніпровська, 47, п/р
26007016120166 в Луганській філії ВАТ "Укрексімбанк", МФО 304289)
державне мито за подання касаційної скарги в сумі 42,50 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді М.О. Федоров
Л.В. Ланченко
О.А. Сергейчук
О.I. Степашко