ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 року  м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого  Цуркана М.I.
судді-доповідача  Гуріна М.I.
суддів  Амєліна С.Є.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 22.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.04.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії, а саме просив зобов'язати відповідача встановити йому посадовий оклад заступника командира військової частини 51989 у загальних питаннях та постачанню - начальника тилу для обчислення розміру пенсії, по аналогічно існуючому у державі СНД - Російській Федерації у розмірі 589 грн., стягнути шкоду, заподіяну недоплатою пенсії у розмірі 47 138, 68 грн.
У наступному позивач доповнив свої вимоги і просив врахувати надбавку за службу у високогірному районі у розмірі 25%, встановити оклад по військовому званню 408, 10 грн., провести перерахунок пенсії з врахуванням служби на пільгових умовах з 01.01.1998 року.
У судовому засіданні у суді першої інстанції позивач змінив свої позовні вимоги і просив зобов'язати відповідача забезпечити рівень його пенсійного забезпечення у відповідності до зобов'язань України по міжнародним договорам та прийняти для перерахунку його пенсії посадовий оклад заступника командира військової частини 51989 у загальних питаннях та постачанню - начальника тилу ядерно-технічних військ у розмірі 594, 22 грн., провести перерахунок пенсії з врахуванням вислуги років у пільговому обчисленні 35 років, встановивши розмір пенсії 90% від грошового забезпечення з 01.08.1992 року, стягнути матеріальну шкоду у розмірі 331 018 грн.
Постановою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 22.12.2005 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.04.2006 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 22.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.04.2006 року, а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу, після звільнення з військової служби у 1984 році в запас, призначена пенсія за вислугу років з розрахунку 27 років вислуги. При розрахунку пенсії було враховано посадовий оклад позивача та оклад за військове звання.
Угодою про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера, а обчислення проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (393-92-п) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" при обчисленні пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, розмір яких визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні місяці служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.
Згідно з вимогами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Перерахунки пенсії проводяться з підвищенням тих видів грошового забезпечення, що передбачені статтею 43 вказаного Закону.
Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , яким передбачено перерахунок пенсії, вступив в законну силу з 01.01.2005 року і на правовідносини, що виникли раніше не поширюється.
Суди дійшли правильного висновку про те, що перерахунок посадового окладу та окладу за військове звання відповідно до курсу долара США не передбачено ні діючим законодавством України, ні міжнародними нормами та про те, що позивачем не надані докази того, що йому присвоєно кваліфікаційних клас та про проходження служби в особливих умовах.
Оскільки, смт Десятин Iвано-Франківської області (місце дислокації військової частини 51989, в якій проходив службу позивач) віднесено до високогірного району після звільнення позивача зі Збройних Сил, то підстав для врахування при обчисленні пенсії з врахуванням надбавки за службу у високогірному районі у розмірі 25% немає.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішень відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін.
Керуючись статтями 220, 220^1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 22.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.04.2006 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий (підпис) М.I. Цуркан Судді (підпис) С.Є. Амєлін (підпис) М.I. Гурін (підпис) Д.В. Ліпський (підпис) В.В. Юрченко З оригіналом згідно Суддя  М.I. Гурін