ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № К-22916/06
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Ліпського Д.В. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.I.,
Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
при секретарі Дашківській О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Iвано-Франківського районного суду Iвано-Франківської області від
17 березня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 04 травня 2006
року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства
внутрішніх справ України в Iвано-Франківській області,
військово-лікарської комісії Управління Міністерства внутрішніх
справ України в Iвано-Франківській області, Міністерства
внутрішніх справ України про визнання нечинними рішень, поновлення
на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного
прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
01 серпня 2003 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом про
захист права на проходження служби в органах внутрішніх справ.
Зазначав, що 21 березня 2003 року без його участі та
особистого обстеження незаконно проведено військово-лікарську
комісію, яка видала свідоцтво про хворобу НОМЕР_1 про
непридатність до військової служби у мирний час та обмежену
придатність у воєнний час, на підставі якого наказом державного
секретаря Міністерства внутрішніх справ України від 02 квітня 2003
року №159 звільнено з посади Рогатинського районного відділу
Управління МВС України в Iвано-Франківській області, а наказом
начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в
Iвано-Франківській області НОМЕР_2 - звільнено зі служби в органах
внутрішніх справ в запас за підпунктом "б" пункту 64 (через
хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким
складом органів внутрішніх справ Української РСР.
Позивач змінював та доповнював позовні вимоги, зокрема просив
визнати нечинними вказані рішення суб'єктів владних повноважень,
поновити на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника
Рогатинського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх
справ України в Iвано-Франківській області, стягнути грошове
забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 26913 грн. та
компенсацію за порушення терміну їх виплати в сумі 1000 грн., 6000
грн. у відшкодування моральної шкоди, 300 грн. судових витрат за
надання послуг адвоката.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Iвано-Франківського районного суду
Iвано-Франківської області від 17 березня 2006 року, залишеним без
змін ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Iвано-Франківської області від 04 травня 2006 року, відмовлено в
задоволенні позову.
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати
судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд
справи повідомлені.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить до
висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково
з таких підстав.
Дана справа розглянута судом першої інстанції після набрання
чинності Кодексом адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
за правилами, встановленими Цивільним процесуальним
кодексом України ( 1501-06 ) (1501-06)
. Тобто справа вирішувалася не як
адміністративна, і апеляційний суд повинен був переглянути рішення
суду першої інстанції за тими нормами процесуального права, якими
керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення.
Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції,
постановленого за нормами Цивільного процесуального кодексу
України ( 1501-06 ) (1501-06)
, апеляційний суд порушив норми процесуального
права, що призвело до помилкового застосування ним Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Допущені апеляційним судом порушення норм процесуального
права призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути
усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до частини 2
статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
є підставою для скасування судового рішення суду
апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий
розгляд.
Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Iвано-Франківської області від 04 травня 2006 року скасувати,
адміністративне провадження закрити, а справу направити на новий
розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
Судді:
Д.В. Ліпський С.Є. Амєлін М.I. Гурін М.Г. Кобилянський В.В.
Юрченко