Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого Панченка О.Н.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Смоковича М.I., Штульмана I.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління державного казначейства Черкаської області, відділу Державної виконавчої служби Соснівського районного управління юстиції м. Черкаси (далі - ДВС Соснівського РУЮ м. Черкаси) за участі третьої особи ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, захист честі і гідності, відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2001 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління державного казначейства Черкаської області, відділу Державної виконавчої служби Соснівського районного управління юстиції м. Черкаси про визнання дій незаконними, захист честі і гідності, відшкодування моральної шкоди.

Вимоги обгрунтовувала тим, що працівниками ДВС Соснівського РУЮ м. Черкаси була видана довідка від 1 червня 1999 року, яка не відповідає дійсності і відомості, які маються в довідці, негативно впливають на її честь та гідність.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2004 року, в задоволенні позовної заяви відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу у жовтні 2001 року з матеріалів цивільної справи № 2-282-01 було надано копію довідки № 8/9 від 1 червня 1999 року завірену начальником ДВС Соснівського РУЮ м. Черкаси та державним виконавцем Величковською Л.А.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ніякого відношення до вказаної вище довідки на мають, довіреності від ОСОБА_3 у них немає. ОСОБА_2 не змогла підтвердити той факт де взялась довідка і чому вони звертаються до суду.

Наведеним обставинам суди дали правильну правову оцінку.

Отже, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що виданням довідки не порушені права та інтереси ОСОБА_1

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних рішень, підстав для їх скасування чи зміни не має.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2004 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.