Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого    Співака В.I.

суддів    Білуги С.В.

Гаманка О.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Мудрицькій Ю. В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 22 березня 2005 року у справі за його скаргою на дії управління Служби безпеки України в Чернівецькій області, -

в с т а н о в и л а:

В березні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою на дії управління Служби безпеки України в Чернівецькій області. Посилався на те, що постановою начальника контролерської групи пункту пропуску "Вадул-Сірет" №500 від 25 жовтня 2002 року йому відмовлено у в'їзді в Україну терміном до 20 серпня 2007 року на підставі доручення Управління СБ України в Чернівецькій області від 14 серпня 2002 року НОМЕР_1.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 липня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 22 березня 2005 року, в задоволенні скарги відмовлено.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга ОСОБА_1., в якій ставиться питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судових рішень.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно послались на частину 2 статті 25 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (3929-12) , якою передбачено, що в'їзд в Україну іноземцю та особі без громадянства не дозволяється у разі, якщо встановлено факти порушення ним законодавства України під час попереднього перебування в Україні.

Судами встановлено, що вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02 серпня 2002 року підтверджується факт незаконного перетинання державного кордону України ОСОБА_1. під час попереднього перебування в Україні.

Судами вірно зроблено висновок, що оскаржене рішення УСБУ в Чернівецькій області від 14.08.2002 року про заборону в'їзду ОСОБА_1. на територію України до 20 серпня 2007 року постановлене відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (3929-12) , в межах повноважень, передбачених Законом України "Про службу безпеки України" (2229-12) .

Відповідно  до статті 248-7 ЦПК України (1618-15) , якщо оскаржувані рішення або дії було вчинено відповідно до закону, в межах повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової або службової особи і права, свободи чи законні інтереси заявника не було порушено, суд постановляє рішення про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 215, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 22 березня 2005 року у справі за його скаргою на дії управління Служби безпеки України в Чернівецькій області - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.