ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович
К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань в м.Нова Каховка на рішення господарського
суду Херсонської області від 09 лютого 2006 року та постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 06 квітня 2006
року, у справі № 10/1-ПН-06 за позовом Управління Пенсійного фонду
України в м.Нова Каховка до Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань в м.Нова Каховка, про прийняття до заліку
сум,-
ВСТАНОВИЛА:
Управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка
звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань в м.Нова Каховка, в якому просило
зобов'язати відповідача прийняти до заліку акт від 08.08.2005 для
відшкодування 54811,81 грн. витрат по особових справах потерпілих,
які отримали каліцтво на території СНД.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 09
лютого 2006 року, яке залишено без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 06 квітня 2006 року, позов
задоволено.
У касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань в м.Нова Каховка просить скасувати судові
рішення та провадження у справі закрити, посилаючись на порушення
норм матеріального права.
У запереченні на касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду
України в м.Нова Каховка просить залишити судові рішення без змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за період з
01.04.2001р. по 31.12.2003 р. відповідно до ст.23 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
позивачем витрачено на
виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у
зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання наступним
громадянам, які отримали травми на території країн СНД: ОСОБА_1 -
2892,69 грн., ОСОБА_2, - 2649,06 грн., ОСОБА_3 - 4468,37 грн.,
ОСОБА_4 - 4468,37 грн., ОСОБА_5, - 4428,50 грн., ОСОБА_6 - 5918,16
грн., ОСОБА_7 - 2707,44 грн., ОСОБА_8 - 4468,37 грн., ОСОБА_9 -
4468,37 грн., ОСОБА_10 - 4468,37 грн., ОСОБА_11 - 3461,99 грн.,
ОСОБА_12 - 4468,37 грн.,ОСОБА_13 - 1475,38 грн., ОСОБА_14 -
4468,37 грн., на загальну суму 54811,81 грн.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у
м.Нова Каховка відмовилось прийняти до заліку витрати на виплату
та доставку пенсії зазначеним громадянам в розмірі 54811,81 грн.
Акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким
виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку з
втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання за період з 01.04.2001р.
по 31.12.2003р. відповідач не підписав.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
у разі настання страхового випадку
Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у
встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі
відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження
його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам,
які перебували на його утриманні, зокрема пенсію по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання.
Пункт 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
передбачає, що Фонд
сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам
(членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001
року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в
установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих
працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та
соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому
порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують
отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого
роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального
страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому
страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових
внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а
між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому
відбуваються відповідні розрахунки.
Відшкодування таких витрат регулюється Порядком відшкодування
Фондом соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду
України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який
помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду
України, правління Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України від
04.03.2003 №5-4/4. Як вказано в п.2 вказаного акту, Порядок
визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат,
пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у
зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання, які
призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
(крім осіб,
зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі
добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на
отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із
законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування
шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві
або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними
трудових обов'язків.
Згідно п.3 Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії,
призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей
37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону
України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
в разі настання
страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає
страховий випадок державного соціального страхування громадян від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня
2001 року №1094 ( 1094-2001-п ) (1094-2001-п)
.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх
інстанції про те, що Угода про гарантії прав громадян
держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі
пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. розповсюджується на всі
види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені
законодавством держав-учасниць Угоди.
Згідно ст.1 Угоди пенсійне забезпечення громадян
держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за
законодавством держави, на території якої вони проживають. При
цьому усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного
забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне
забезпечення (ст.3 Угоди). Ст.5 Угоди встановлює, що Угода
поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які
встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судами першої та
апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального чи процесуального права.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Згідно ч.1 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань в м.Нова Каховка відхилити, а рішення
господарського суду Херсонської області від 09 лютого 2006 року та
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06
квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку,
визначених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: