ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2014 року м. Київ
     Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого                          Кривенка В.В.,
суддів:                              Гриціва М.І., Гусака М.Б., 
                                     Коротких О.А., Кривенди О.В., 
                                     Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., 
                                     Тітова Ю.Г., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська індустріальна молочна компанія» (далі - Товариство) до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2010 року Товариство звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2010 року № 0000711640/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 258 584 грн та № 0000721640/0, яким донараховано зобов'язання з ПДВ у розмірі 23 752 грн за основним платежем та 1187 грн 6 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Таке рішення відповідач прийняв на підставі акта від 12 серпня 2010 року № 137/15-018 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року (з урахуванням результатів попередніх перевірок), у ході якої встановлено порушення Товариством вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) та підпункту 5.12.5 пункту 5 наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (z0250-97) «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» та, як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування.
До такого порушення призвело те, що Товариство неправомірно, на думку податкового органу, включило в березні 2008 року до загальної декларації з ПДВ суми податкового кредиту, пов'язаного зі здійсненням операцій з реалізації молока та м'яса живою вагою переробним підприємствам, здійснювані відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР за нульовою ставкою ПДВ.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 22 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2011 року, в задоволенні позову відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 квітня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.
В своєму рішенні касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності оскаржуваного рішення ДПІ про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та зазначив, що суми від'ємного значення ПДВ, що виникли у позивача в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР за нульовою ставкою ПДВ, повинні відображатися в спеціальній декларації, як це передбачено Порядком нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805 (805-99-п) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок нарахування коштів).
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Товариство, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6, пункту 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР та Порядку нарахування коштів (805-99-п) , просить скасувати всі прийняті у справі рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2013 року (№ К-30038/10), у якій касаційний суд вказав на те, що операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, здійснювані відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону 168/97-ВР за нульовою ставкою ПДВ, як і податковий кредит, сформований внаслідок придбання товарно-матеріальних цінностей для виробництва зазначеної сільськогосподарської продукції, відображаються у загальній декларації з ПДВ. Абзацом другим пункту 11.21 статті 11 цього Закону встановлено правила оподаткування операцій з поставки молока та м'яса в живій вазі іншим, ніж переробні підприємства, покупцям.
Вирішуючи питання про усунення різного застосування судом касаційної інстанції вищезгаданих норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із нижченаведеного.
Відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Встановлений в абзаці другому пункту 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР режим оподаткування передбачає залишення нарахованих на ціну реалізованої продукції сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, у розпорядженні сільськогосподарських підприємств для підтримки власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
За змістом наведеної норми умовами для застосування встановленого нею податкового режиму є виникнення у платника ПДВ за наслідками здійснених господарських операцій зобов'язання зі сплати до бюджету певних сум податку та можливість подальшого фактичного використання таких коштів для визначених законодавством цілей.
При здійсненні операцій з реалізації молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР із нарахуванням ПДВ за нульовою ставкою у платника податку фактично не виникає обов'язок зі сплати до бюджету грошових коштів, які могли б ним акумулюватись і використовуватись у порядку, визначеному Порядком нарахування коштів (805-99-п) .
З огляду на викладене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спеціальний режим оподаткування, передбачений абзацом другим пункту 11.21 статті 11 зазначеного Закону, та встановлене у пункті 12 Порядку нарахування коштів (805-99-п) правило щодо складання окремої податкової декларації поширюється на операції з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %, і не охоплює операції, здійснювані відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР за нульовою ставкою ПДВ.
Аналогічний висновок містять постанови Верховного Суду України від 2 квітня та 12 листопада 2013 року (№№ 21-54а13, 21-405а13 відповідно).
Отже, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про правомірність оскаржуваного рішення ДПІ не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим відповідно до частини другої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала цього суду від 10 квітня 2014 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий касаційний розгляд.
Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська індустріальна молочна компанія» задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2014 року скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
В.В. Кривенко
Судді:
М.І. Гриців
М.Б. Гусак
О.А. Коротких
О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко
О.Б. Прокопенко
Ю.Г. Тітов