ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Васильченко
Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Федорова М.О., розглянувши у
попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної
податкової інспекції у Кіцманському районі Чернівецької області на
рішення Господарського суду Чернівецької області від 01 квітня
2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 26 липня 2005 року у справі за позовом Приватного
підприємця ОСОБА_1до Луганської селищної ради, треті особи:
Державна податкова інспекція у Кіцманському районі Чернівецької
області, Відділення державного казначейства у Кіцманському районі
Чернівецької області, - про повернення грошових коштів, сплачених
як податок на додану вартість за договором купівлі продажу
земельної ділянки, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 01
квітня 2005 року, залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 26 липня 2006 року, позов
задоволено, визнано недійсними п.2 та п. 3 Рішення 14 сесії 4
скликання Лужанської селищної ради смт. Лужани Кіцманського району
Чернівецької області НОМЕР_1, в частині затвердження ціни продажу
земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1розташованої в
АДРЕСА_1, з врахуванням податку на додану вартість на суму 7
799,75 гривень.; визнано недійсним пункт 2 договору
купівлі-продажу земельної ділянки від 12.10.2004 року серії ВВМ №
НОМЕР_2 укладеного між Лужанською селищною радою та приватним
підприємцем ОСОБА_1 у частині, яка передбачає сплату покупцем
вартості податку на додану вартість в сумі, який становить 7799,75
грн.; стягнуто з Лужанської селищної ради на користь позивача 7799
грн. 75 коп., сплачених приватним підприємцем ОСОБА_1, як податок
на додану вартість за придбану земельну ділянку.
При винесенні оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної
інстанцій послалися на норми підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
згідно з якими вартість земельних ділянок звільняється від
обкладення податком на додану вартість.
ДПI у Кіцманському районі Чернівецької області, не
погоджуючись з вказаними рішеннями, направила по пошті 09 вересня
2005 року через господарський суд Чернівецької області касаційну
скаргу до Вищого господарського суду України, яку було передано
для Вищого адміністративного суду України для вирішення.
Касаційна скарга грунтується на неправильному застосуванні
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.
Зокрема скаржник посилається на помилкове незастосування судом
норм підпункту 5.1.17 зазначеного Закону та стверджує, що земельну
ділянку було продано разом з об'єктом нерухомого майна.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з підпунктом 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
звільняються від
оподаткування операції з поставки (продажу, передачі) земельних
ділянок, земельних паїв, крім тих, що знаходяться під об'єктами
нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до
законодавства (з урахуванням положень підпункту 5.1.19 пункту 5.1
статті 5 цього Закону).
У відповідності з Рішенням Конституційного Суду України від 5
лютого 2004 року у справі №1-5/2004 термін "передача", який
вживається у словосполученні "звільняються від оподаткування
операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під
об'єктами нерухомості, або незабудованої землі" підпункту 5.1.17
пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, означає набуття (перехід) права на
вказані земельні ділянки (права власності, права користування) на
підставі відповідних юридичних актів, у тому числі за договорами
купівлі-продажу, коли така передача дозволена Земельним кодексом
України ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Матеріалами справи не підтверджується включення вартості
земельної ділянки до вартості об'єкту нерухомості, натомість
оспорюваний договір (а.с.10) містить прямі посилання на купівлю
саме земельної ділянки.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування норм
матеріального чи порушення норм процесуального права, які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення суду апеляційної
інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують,
підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні
відсутні.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Кіцманському районі Чернівецької області залишити без задоволення,
а рішення Господарського суду Чернівецької області від 01 квітня
2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 26 липня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та в порядку,
передбаченими ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий /підпис/ В.В. Харченко
Судді /підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ Л.Я. Гончар
/підпис/ О.О. Кравченко
/підпис/ М.О. Федоров
З оригіналом вірно суддя Н.В.Васильченко