ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.,
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі: Коротких В.В.
за участю представників сторін Грішін Н.В., Кусмарцева М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в
Заставнівському районі Чернівецької області на рішення
господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2005 року
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30
серпня 2005 року у справі за позовом управління Пенсійного Фонду
України в Заставнівському районі Чернівецької області до
Заставнівського районного кооперативно-державного
міжгосподарського будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд"
про стягнення заборгованості, -
встановила:
В листопаді 2004 року управління Пенсійного Фонду України в
Заставнівському районі Чернівецької області звернулося до суду з
позовом про стягнення з відповідача недоїмки в сумі 97716, 75 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
30 серпня 2005 року скасовано рішення господарського суду
Чернівецької області від 07 лютого 2005 року та прийнято нове
рішення по справі, яким позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, позивач
звернувся з касаційною скаргою, у якій просить оскаржувані рішення
скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити
позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості з відповідача в сумі
93552,09 грн.
В обгрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається
на те, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм
матеріального права та не погоджується з розрахунками
встановленими судами.
В судовому засіданні касаційної інстанції представник
касатора підтримала вимоги скарги з викладених в ній підстав.
Представник відповідача вважав рішення апеляційного суду законним
та обгрунтованим.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про
відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Згідно вимог ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення
судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло
призвести до неправильного вирішення справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено наступне: позивачем
було виявлено заборгованість відповідача по платежах до УПФ
України в Заставнівському районі Чернівецької області, яка на день
перевірки становила 164148 грн. 51 коп., що підтверджується Актом
перевірки правильності повноти нарахування та своєчасності сплати
збору до УПФ України в Заставнівському районі Чернівецької області
за №123 від 30.12.2003р. Станом на 01.01.2004р. до сплати
підлягала сума - 381016 грн. 32 коп., яка підтверджується
розрахунком суми заборгованості по сплаті збору на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 22.08.2005р.
за №1542/06.
На момент розгляду справи судом апеляційної інстанції
фактично відповідачем сплачено станом на 24.06.2005р. - 371309
грн. 57 коп., відповідно сума недоїмки по збору до Пенсійного
фонду України на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
за спірний період, тобто за період до 01.01.2004р., становить -
9706 грн. 75 коп.
Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що сума 32247
грн. 12 коп., яка зазначена в даному розрахунку і охоплює період з
01.01.2004р., тобто поза межами позовних вимог, може бути
предметом розгляду в суді першої інстанції по іншому позові,
пред'явленому на загальних підставах.
Крім згаданої суми, з відповідача правильно стягнуто 33778
грн. 18 коп. пені за прострочку платежу за спірний період.
Згідно ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
страхові внески - це кошти
відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством,
що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове пенсійне
страхування відповідно до цього Закону.
Рішення суду апеляційної інстанцій викладено достатньо повно,
висновки обгрунтовані, дотримано положення законів України, які
регулюють спірні правовідносини та відповідають чинному
законодавству, виправлено недоліки допущені судом першої
інстанції.
При розгляді справи судом апеляційної інстанції було
правильно застосовано норми матеріального та процесуального права
та дана вірна правова оцінка встановленим обставинам.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України вважає, що прийняте по справі рішення суду
апеляційної інстанції скасуванню не підлягає.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в
Заставнівському районі Чернівецької області залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду Чернівецької області від 07
лютого 2005 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 30 серпня 2005 року по даній справі
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: