Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів  -  Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши у  попередньому розгляді касаційну скаргу  Бахчисарайського районного споживчого товариства на  рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.02.-09.03.2006р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.05.2006р. у справі за позовом Бахчисарайського районного споживчого товариства до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про визнання недійсною вимоги та зобов"язання внести зміні  і за зустрічною позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим до Бахчисарайського районного споживчого товариства  про стягнення  коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Справа №К-23207/06

Доповідач Фадєєва Н.М.

Позивач Бахчисарайське районне споживче товариство звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про визнання недійсними вимог про сплату недоїмки. Вимоги обгрунтовані тим, що позивач є платником єдиного податку на підставі Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 (727/98) "Про спрощену систему оподаткування", а тому не повинен сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України. На підставі цього вимога про сплату недоїмки не відповідає діючому законодавству.

Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до Бахчисарайського районного споживчого товариства про стягнення суми недоїмки. Позовна заява обгрунтована тим, що Бахчисарайське районне споживче товариство є платником внесків до Пенсійного фонду України, а тому повинно сплачувати суму внесків на підставі Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) № 1058-IУ від 09.07.2003 та "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Оскільки на підставі цих законів позивач має заборгованість по сплаті внесків, позивач просить стягнути їх у примусовому порядку.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.02-09.03.2006 у справі № 2-23/1518-2006 у позові Бахчисарайському районному споживчому товариству відмовлено. Зустрічний позов задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.05.2006р. апеляційна  скарга  Бахчисарайського районного споживчого товариства залишена без задоволення,  а рішення  господарського суду АРК від 27.02.-09.03.2006р. - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями,  Бахчисарайське районне споживче товариство звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій  просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено матеріалами справи, Бахчисарайське районне споживче товариство зареєстроване Управлінням Пенсійного фонду  України в Бахчисарайському  районі Автономної Республіки  Крим  як платник збору на обов"язкове державне пенсійне страхування під № 16040049 із 20.03.1992р.

25.01.2005р. Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим проведено позачергову  перевірку своєчасності,  достовірності та повноти нарахування збору на обов"язкове  державне пенсійне страхування за період із 01.01.2004р. по 10.01.2005р.

На підставі цього був складений акт № 4-ю від  25.01.2005р., своєчасності, достовірності  та повноти  нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за період із 01.01.2004 по 10.01.2005., відповідно  до якого встановлене порушення пенсійного законодавства, яке полягає у тому, що позивачем здійснювалось несвоєчасне перерахування авансових платежів, зменшена сума зобов'язання на загальну суму 41527,96 грн.

На підставі цього акту 21.02.2005 Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим направлено вимогу № Ю 196 про сплату боргу по страховим внескам на суму 41 527,96 грн.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін щодо застосування пенсійного законодавства у цьому випадку виниклі після введення в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) № 1058-IУ від 09.07.2003.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач згідно з свідоцтвом № 13 серії № 311079 від 19.03.2003 є платником єдиного податку за ставкою 10% та застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності у 2004 році.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) № 1058-IУ від 09.07.2003 страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи I організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та Iнші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи  -  суб'єкти  підприємницької діяльності  та  інші  особи  (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб"єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IУ (1058-15)  від 09.07.2003 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пунктів 3, 4, 6 статті 18 Закону № 1058-IУ (1058-15)  від 09.07.2003 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, якій справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство.

Законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати внесків або звільнення від їх сплати.

Суди правильно не прийняли  до уваги посилку позивача до Указу Президента України от 03.07.1998 № 727/98 (727/98) "Про спрощену систему оподаткування", оскільки відповідно до статті 15 Прикінцевих Положень Закону України № 1058-ГУ (1058-15) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, висновок судів про відсутність правових підстав щодо звільнення суб'єкту підприємницької діяльності - платника єдиного податку від сплати страхових внесків, відповідає чинному законодавству.

На підставі цього висновок судів про правомірність вимоги № Ю 196 від 21.02.2005 та стягнення суми заборгованості на підставі цієї вимоги є правильним.

Відповідно до ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для відмови в  задоволенні позову Бахчисарайського районного споживчого товариства, та задоволення позовних вимог  Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим до Бахчисарайського районного споживчого товариства  про стягнення  коштів

Керуючись ст.ст.  220, 220-1,  221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Бахчисарайського районного споживчого товариства залишити без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.02.-09.03.2006р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.05.2006р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.