Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Харченка В.В.

суддів Васильченко Н.В.

Кравченко О.О.

Гончар Л.Я.

Матолича С.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ТОВ "Телесенс" на постанову господарського суду Харківської області від 31 січня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року за позовом ТОВ "Телесенс" до Харківської митниці про визнання нечинним податкового повідомлення,-

Встановила:

У січні 2006 року ТОВ "Телесенс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської митниці про визнання нечинним податкового повідомлення № 14 від 12.09.2005р.

В обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що податкове повідомлення Харківської митниці № 14 від 12.09.2005р., яким визначено суму податкового зобов'язання та пеню на загальну суму 19 179, 75 грн., суперечить чинному законодавству, зокрема, Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) та не відповідає фактичним правовідносинам, що склалися між сторонами.

Постановою господарського суду Харківської області від 31 січня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року, в задоволені позову відмовлено.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга ТОВ "Телесенс", в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Касаційна скарга обгрунтована порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "Телесенс" задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 18.03.2002 року за вантажною митною декларацією № 80000/2/755018 було здійснено митне оформлення майна в якості внеску іноземного інвестора до статутного фонду ТОВ "Телесенс" із звільненням від сплати ввізного мита згідно ст. 18 Закону України" від 19.03.96 р. № 93/96-ВР "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) .

Відповідно до ст. 18 вищезазначеного Закону майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або споживання), звільняється від обкладення митом. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної митної декларації. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією зроблена відмітка про це на примірнику векселя.

Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.

Оскільки, як встановлено судом, до закінчення трирічного терміну було відчужено іноземну інвестицію, ввізне мито у відповідності до ст. 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) має бути сплачено на загальних підставах.Суди дійшли обгрунтованого висновку, що Харківська митниця, як суб'єкт владних повноважень, діяла в межах своєї компетенції і відповідно до вимог закону, а тому її дії по винесенню податкового повідомлення є правомірними.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

У х в а л и л а:

Касаційну скаргу ТОВ "Телесенс" відхилити, а постанову господарського суду Харківської області від 31 січня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім, як з підстав, у строки і у порядку, передбаченому статтями 237-239 КАС України (2747-15) .