Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого Смоковича М.I.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за скаргою підприємства Калінінської виправної колонії № 27 (далі - підприємство КВК № 27) на дії Калінінського Відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції (далі - Калінінського ВДВС Горлівського міського управління юстиції), провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Калінінського ВДВС Горлівського міського управління юстиції на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 лютого 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10 червня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2005 року підприємство КВК № 27 звернулось до суду зі скаргою на дії Калінінського ВДВС Горлівського міського управління юстиції.

Вимоги обгрунтовувало тим, що відділом державної виконавчої служби згідно з актом від 31 травня 2000 року було описане майно заявника: тепловоз, підсобне господарство, будівлі кормоцеха, санпропускника, контори, комори, трансформаторні підстанції. Постановами Калінінського ВДВС Горлівського міського управління юстиції від 24 січня 2001 року та 3 вересня 2004 року накладено арешт на банківські рахунки підприємства КВК.

Вважало зазначені вище постанови та акт неправомірними, оскільки підприємство КВК № 27 є об'єктом загальнодержавного значення, яке забезпечує виконання державою своїх функцій і відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) та Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) майно підприємства не підлягає приватизації та примусова реалізація його заборонена.

Просило визнати неправомірними постанови про арешт рахунків від 3 вересня 2004 року та від 24 жовтня 2001 року та акт опису майна від 31 травня 2000 року та скасувати їх.

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 лютого 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10 червня 2005 року, скарга задоволена.

У касаційній скарзі Калінінський ВДВС Горлівського міського управління юстиції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором. Такі скарги розглядаються господарським судом.

Виходячи з приписів цієї норми суду загальної юрисдикції під час вирішення питання про прийняття скарги та розгляду її в порядку цивільного судочинства необхідно було вияснити по виконанню яких рішень відділ державної виконавчої служби вчинив дії, які оспорюються.

З матеріалів справи вбачається, що акт від 31 травня 2000 року складений на виконання рішення Арбітражного суду м. Донецька про стягнення з підприємства КВК №27 на користь пенсійного фонду 295549 грн.

Крім того, з постанов про арешт рахунків від 3 вересня 2004 року та від 24 жовтня 2001 року слідує, що вони винесені на виконання як виконавчих листів так і наказів господарських судів.

Отже, суду першої інстанції під час прийняття та розгляду позовної заяви необхідно було вияснити по виконанню яких судових рішень оскаржуються дії органів виконавчої служби. Встановлення таких обставин має важливе правове значення щодо визначення юрисдикції цього спору та виду судочинства, в якому цей спір повинен вирішуватись.

Зазначених обставин не врахував суд апеляційної інстанції під час перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.

Таким чином, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України  (2747-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 лютого 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10 червня 2005 року в цій справі скасувати з направленням справи на новий розгляд у суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржен за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.