Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.I.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Ярцевій С.В.

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

на рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2005 р.

у справі № 10/301н господарського суду Луганської області

за позовом Закритого акціонерного товариства "Краснодонський завод "Автоагрегат"

до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2005 року ЗАТ "Краснодонський завод "Автоагрегат" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Краснодонської ОДПI № 0000651541/0 від 01.04.2005 р.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.07.2005 р. у справі № 10/301н позов задоволено повністю.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) не встановлює строк застосування штрафу, передбаченого пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, а тому має застосовуватись норма ст. 250 ГК України (436-15) . За висновком суду, податковим органом штраф за затримку сплати узгоджених податкових зобов'язань застосовано до позивача поза межами строку, встановленого ст. 250 ГК України (436-15) .

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанцій, Краснодонська ОДПI оскаржила його в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2005 р. з мотивів порушення судом норм матеріального права, зокрема, пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15, пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III (2181-14) та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу ЗАТ "Краснодонський завод "Автоагрегат" просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Представники сторін в судове засідання суду касаційної інстанції не з'явились, не зважаючи на те, що були належно повідомлені про день, місце і час розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 221 КАС України (2747-15) неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судом встановлено, що Краснодонською ОДПI 01.04.2005 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000651541/0 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 11 555 грн. 91 коп. на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами розгляду акту перевірки № 716 від 30.03.2005 р., якою виявлені факти затримки сплати податкових зобов'язань по платі за спеціальне водокористування на строк, що перевищує 90 календарних днів. Загальна сума сплачених податкових зобов'язань з перевищенням строку понад 90 календарних днів становить 23 111 грн. 82 коп. Штрафна санкція становить 50% від податкових зобов'язань по платі за спеціальне водокористування, сплачених з перевищенням строку.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що штраф, передбачений пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III (2181-14) , за змістом ст. 239 ГК України (436-15) є видом адміністративної-господарської санкції і повинен застосовуватись в межах строку, передбаченого ст. 250 ГК України (436-15) , а не в межах строку, встановленого пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181-III.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2005 р. законним та обгрунтованим визнати не можливо, оскільки воно поставлено при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до пп. "б" пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України № 2181-III (2181-14) , контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

У разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу) (п. 6.5 ст. 6 Закону України № 2181-III (2181-14) ).

В матеріалах справи мається рішення заступника начальника Краснодонської ОДПI про результати розгляду первинної скарги ЗАТ "Краснодонський завод "Автоагрегат" № 5998/23-425 від 05.05.2005 р., яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення Краснодонської ОДПI "Про застосування фінансових санкцій" № 0000651541/0 від 01.04.2005 року скасоване в частині 9244,73 грн. застосованої штрафної санкції, а в частині 2311,18 грн. зазначене податкове повідомленні-рішення залишено без змін.

Вказана обставина в судовому рішенні не знайшла свого відображення.

Судом не з'ясовано, чи приймалось Краснодонською ОДПI нове податкове повідомлення-рішення за наслідками розгляду первинної скарги позивача, коли воно отримане і чи отримане платником податків (позивачем у справі).

В силу нормативного припису пп. 6.4.3 пп. 6.4 ст. 6 Закону України № 2181-III (2181-14)  оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в зв'язку з прийняттям контролюючим органом рішення про часткове скасування раніше нарахованої суми штрафних санкцій, є відкликаним, тобто визнання його недійсним в судовому порядку законом не вимагається.

Відповідно до пп. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) , за правилами якого здійснювався судовий розгляд справи, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Визначені ст. 220 КАС України (2747-15) межі перегляду справи касаційною інстанцією виключають можливість встановлення вказаних вище обставин судом касаційної інстанції, а відтак постановлене у справі судове рішення з огляду на його вищезазначену невідповідність нормам матеріального права підлягає скасуванню з направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновок суду стосовно не встановлення Законом України № 2181-III (2181-14)  строку застосування штрафу, передбаченого пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 даного Закону, оскільки вказаний штраф та його обчислення не пов'язані з визначенням податкового зобов'язання, є нормативно необгрунтованим.

У преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 1.2 ст. 1 вказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій) у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Отже, податковий орган має право визначити платнику податків штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання в межах строку, встановленого пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181-III (2181-14) .

Наведені порушення судом першої інстанції норм матеріального права, як такі, що призвели до неправильного вирішення справи, відповідно до ст. 227 КАС України (2747-15) , є підставою для скасування судового рішення місцевого господарського суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в даній ухвалі та у відповідності із законом вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України   (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2005 р. у справі № 10/301н скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України  (2747-15) .